Огляд документа ДБН В.2.6-31:2021 “Теплова ізоляція та енергоефективність будівель” Забезпечення Теплоізоляції та Енергоефективності Будівель

Огляд документа ДБН В.2.6-31:2021 “Теплова ізоляція та енергоефективність будівель”

23 Січня, 2025
10  

Документ ДБН В.2.6-31:2021 є Державними будівельними нормами України, які регулюють питання теплової ізоляції та енергоефективності будівель. Вступив у силу з 1 вересня 2022 року, замінивши собою ДБН В.2.6-31:2016.

Сфера застосування

Норми поширюються на проектування та будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд, які опалюються, кондиціонуються та охолоджуються. Метою документа є зменшення споживання енергії в будівлях і забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень.

Виключення:

  • Будівлі, зазначені в статті 2 Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”.
  • Роботи з відновлення окремих конструкцій без зміни їх геометричних розмірів.
  • Реконструкція та капітальний ремонт частин будівлі, що не є її обособленою частиною.

1 1

Основні теми та ідеї

Вимоги до показників енергоефективності будівель:

  1. Вводиться критерій оцінки енергоефективності – річний удельний показник енергоспоживання при опаленні та охолодженні (EPuse).
  2. EPuse не повинен перевищувати встановлене граничне значення (EPp), яке залежить від призначення будівлі, поверховості, температурної зони експлуатації та показника компактності.
  3. Розрахункове значення EPuse визначається за формулам (2) та (3) для житлових і громадських будівель відповідно.
  4. Фактичне значення EPuse визначається відповідно до ДСТУ Б В.2.2-39 та ДСТУ EN ISO 52000-1.
  5. Клас енергоефективності будівлі розраховується за EPuse відповідно до формули (51) та таблиці 1 Методики.

Вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій:

  1. Для зовнішніх і внутрішніх огороджувальних конструкцій вводиться обов’язкова умова щодо приведеного опору теплопередачі (RΣпр): RΣпр ≥ Rqmin.
  2. Встановлюється мінімально допустиме значення приведеного опору теплопередачі (Rqmin) залежно від типу огороджувальної конструкції та температурної зони (Таблиця 1).
  3. Дозволяється зниження Rqmin до 80% при системному проектуванні з урахуванням компенсації іншими заходами енергоефективності (п. 5.2.1).
  4. Для промислових та сільськогосподарських будівель Rqmin визначається з урахуванням теплової інерції конструкцій (Таблиця 2).
  5. Вводиться вимога щодо допустимої різниці температур між внутрішнім повітрям та внутрішньою поверхнею огороджувальної конструкції (Δθint-si) для запобігання конденсації вологи (формула (5), Таблиця 3).
  6. Мінімальна температура внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції в зонах теплопровідних включень (θsi,min) повинна бути не нижче температури точки роси (θD).
  7. Перевірка виконання умов (4)-(6) здійснюється на основі розрахунків або випробувань.

Параметри проектування та забезпечення енергоефективності:

  1. Документ підкреслює системний принцип проектування, вимагаючи врахування теплового балансу будівлі та взаємодії огороджувальних конструкцій і інженерних систем.
  2. При новому будівництві та реконструкції мінімальний клас енергоефективності будівлі має відповідати вимогам.
  3. При реконструкції та капітальному ремонті будівель мінімальною вимогою є виконання умови (1) Наказу Мінрегіону.
  4. Клас енергоефективності інженерних систем має бути не нижче класу енергоефективності будівлі.
  5. Вводиться вимога щодо утилізації тепла витяжного повітря в системах вентиляції.
  6. Термін служби теплоізоляційних матеріалів має відповідати класу енергоефективності будівлі.

Складання розділу енергоефективності:

  1. У проектній документації має бути розділ “Енергоефективність”, що містить розрахунки, обґрунтування та опис проектних рішень.
  2. У розділі наводяться загальні кліматичні дані, характеристики будівлі, опис огороджувальних конструкцій, інженерних систем, розрахунки енергоспоживання та енергоефективності, а також зведені характеристики (форми В.1-В.4).

Цитати:

  • “1.1 Ці норми визначають технічні параметри із забезпечення енергетичної ефективності будівель, зменшення споживання енергії у будівлях відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність будівель“ (далі – Закон).” (Розділ 1)

  • “4.2 Критерієм, за яким оцінюється енергетична ефективність житлових або громадських будівель в цілому чи їх відокремлених частин (за умови їх автономності) є виконання умови: EPuse ≤ EPp.” (Розділ 4)

  • “6.1 Положення цих норм реалізують вимоги ДБН В.1.2-11 щодо системного принципу забезпечення енергетичної ефективності будівель згідно з розрахунком теплового енергетичного балансу будівлі згідно з ДСТУ ХХХХ, з урахуванням методів розрахунку енергопотреби та енергоспоживання інженерними системами опалення та охолодження.” (Розділ 6)

2 1

Висновки

Документ ДБН В.2.6-31:2021 встановлює суворі вимоги до теплової ізоляції та енергоефективності будівель в Україні. Впровадження системного підходу до проектування, врахування теплового балансу будівлі, використання сучасних теплоізоляційних матеріалів та енергоефективних інженерних систем є ключовими аспектами для досягнення необхідного рівня енергозбереження.

Документ також підкреслює важливість комплексного підходу до питань енергоефективності, враховуючи не лише теплотехнічні характеристики огороджувальних конструкцій, але й ефективність інженерних систем, а також використання відновлювальних джерел енергії.

author
Anetzel
Про автора:

Маркетолог предприятия “Мехбуд”. Квалифицированный эксперт по общению с клиентами и партнерами. Всегда готова к общению и сотрудничеству.

Детальніше
0 0 голоси
Article Rating
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Comments
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі