Глобальний аналітичний звіт: Екосистема виробників швидкомонтованих будівель (БВЗ) та металоконструкцій в Україні — 2024-2025

Вступ: Парадигма стійкості та технологічної адаптації

Український ринок швидкомонтованих будівель (БВЗ) та металоконструкцій станом на 2025 рік являє собою унікальний феномен адаптивності промислового сектору в умовах екстремальної невизначеності. Якщо ще на початку десятиліття галузь розвивалася в руслі класичних ринкових циклів, орієнтуючись на рітейл та агросектор, то сьогодні вона функціонує в режимі подвійного призначення: забезпечуючи критичну інфраструктуру та підтримуючи економічний фронт через експорт та імпортозаміщення.

Зміна вектора розвитку галузі зумовлена не лише фізичними руйнуваннями та потребою у швидкому відновленні, але й глибинними трансформаціями в ланцюгах постачання. Втрата частини металургійних потужностей на сході країни змусила учасників ринку переглянути свої логістичні стратегії, диверсифікувати джерела сировини та інвестувати в енергоефективність. Аналіз даних показує, що ринок не просто вижив, а й структурувався: виділилися чіткі лідери, які володіють повним циклом виробництва, сформувався прошарок нішевих гравців, а також зміцнилася роль галузевих асоціацій, таких як Український центр сталевого будівництва (УЦСБ), що виступають гарантом якості та відповідності європейським стандартам.

Цей звіт пропонує вичерпний аналіз виробничого ландшафту України, розглядаючи його через призму технологічних можливостей, фінансової стійкості та стратегічного бачення ключових гравців. Ми детально розглянемо не лише “хто” виробляє, але й “як” і “завдяки чому” українські компанії конкурують з європейськими гігантами навіть в умовах війни.

Розділ 1. Макроекономічний контекст та сировинна безпека галузі

Розуміння потенціалу виробників БВЗ неможливе без аналізу фундаменту, на якому стоїть вся галузь — ринку металопрокату та сировинної бази. Здатність заводу виконати замовлення залежить не лише від наявності зварювальних роботів, а й від гарантованого доступу до сталі необхідних марок.

1.1. Трансформація сировинних потоків: Від руди до готової балки

Критичним фактором життєздатності галузі стала здатність металургійних холдингів забезпечити виробників БВЗ сировиною. Група «Метінвест», будучи найбільшим виробником сталі в Україні, продемонструвала виняткову логістичну гнучкість. Після втрати контролю над активами в Маріуполі та призупинення роботи шахт поблизу Покровська через наближення фронту, компанія налагодила імпорт коксівного вугілля зі своїх підприємств у США. Перша партія обсягом 80 000 метричних тонн, отримана у 2024 році, стала сигналом для ринку: заводи «Запоріжсталь» та «Каметсталь» продовжуватимуть роботу. Це має прямий причинно-наслідковий зв’язок зі стабільністю виробників БВЗ: наявність вітчизняного прокату дозволяє утримувати собівартість будівництва на конкурентному рівні порівняно з імпортними аналогами.

1.2. Роль металотрейдерів у ланцюжку доданої вартості

Паралельно з прямими поставками від заводів-виробників, значну вагу набрали спеціалізовані металотрейдери. За результатами аналізу ринку, до ТОП-5 гравців увійшли «Метінвест-СМЦ», «АВ метал груп», Vartis, Vikant та «Метал Холдинг». Їхня роль трансформувалася з простих посередників у фінансових партнерів будівельних компаній. Акумулюючи значні складські запаси, вони демпфують цінові коливання та забезпечують ритмічність поставок навіть у періоди логістичних криз.

Окремо варто виділити компанію «Єврометал», яка зайняла стратегічну нішу швидкого імпорту. Розуміючи, що українські заводи часто потребують специфічних марок сталі, які тимчасово не виробляються в країні, компанія налагодила систему постачання європейського металопрокату протягом 2-5 календарних днів. Це дозволяє українським виробникам БВЗ брати в роботу складні інженерні проекти, що вимагають європейських марок сталі, не заморожуючи будівництво на тижні в очікуванні сировини. Більше того, така модель сприяє інтеграції українських заводів у європейські виробничі ланцюжки, дозволяючи їм виступати субпідрядниками для західних партнерів.

Розділ 2. Архітектура ринку: Інституційна підтримка та стандартизація

Ринок БВЗ в Україні не є хаотичним скупченням розрізнених підприємств. Він має чітку структуру, яка підтримується профільними організаціями.

2.1. Український центр сталевого будівництва (УЦСБ)

Центральним елементом екосистеми є Асоціація УЦСБ, яка об’єднує понад 60 провідних компаній галузі. До її складу входять не лише виробники металоконструкцій (такі як CKS, «Євроформат Стальконструкція», «Укpсталь»), а й виробники огороджувальних конструкцій, проектні організації та постачальники протипожежного захисту.

Важливість цієї структури полягає в наданні інженерної підтримки. Інженерний центр УЦСБ пропонує безкоштовні консультації та адаптацію проектів, що дозволяє оптимізувати металоємність будівель. Це критично важливо для замовника, оскільки зменшення ваги каркасу напряму впливає на зниження вартості фундаментів та логістики. Крім того, Асоціація активно працює над гармонізацією українських будівельних норм з Єврокодами, що відкриває шлях для експорту послуг українських проектувальників та виробників.

Розділ 3. Лідерство через інновації: Глибокий аналіз ключових виробників

Розглянемо детально виробничі та технологічні особливості провідних гравців, аналізуючи їхні конкурентні переваги та стратегічне позиціонування.

3.1. ТОВ «БФ Завод» (BF Zavod): Технологічний флагман експорту

Київський завод «БФ Завод» (м. Київ, вул. Студентська / виробництво може знаходитись в області, зокрема згадується об’єкт у Василькові) є яскравим прикладом того, як інвестиції у високотехнологічне обладнання конвертуються в експортний потенціал та лідерство на внутрішньому ринку.

Технологічний арсенал та виробничі процеси:

Підприємство зробило ставку на повну автоматизацію процесів, що мінімізує людський фактор та гарантує стабільну якість зварних швів — критичний параметр для експорту в ЄС.

1. Виробництво SIN-балок (гофрованих балок): Завод використовує роботизовану лінію австрійської компанії ZEMAN. Ця технологія є революційною для ринку БВЗ. Суть полягає у використанні холоднокатаної сталі товщиною всього 2-3 мм для стінки балки, яка профілюється (гофрується) для надання жорсткості.
   • Наслідок: Це дозволяє знизити металоємність каркасу до 30% порівняно з традиційними гарячекатаними балками. Для замовника це означає пряму економію коштів, а для виробника — можливість пропонувати рішення для перекриття прольотів понад 40 метрів без проміжних колон.
2. Обробка металу: Парк обладнання включає машини термічної різки MESSER (Німеччина), свердлильні та обробні центри FICEP (Італія) та камери дробоструминної очистки GIETART (Нідерланди). Дробоструминна обробка є обов’язковим етапом перед нанесенням антикорозійного покриття, забезпечуючи довговічність конструкцій, що відповідає європейським нормам.
3. Енергоефективні огороджувальні конструкції: На заводі встановлена лінія CANNON (Італія) для виробництва сендвіч-панелей з наповнювачами PUR (поліуретан) та PIR (поліізоціанурат). Використання PIR-панелей є трендом останніх років через їхню підвищену вогнестійкість та енергоефективність, що дозволяє оптимізувати витрати на опалення готових будівель.

Стратегія та ринки збуту:

Маючи сертифікати ISO 9001:2008 та EN 1090, «БФ Завод» активно експортує продукцію до Німеччини, Казахстану та Молдови. Унікальною бізнес-моделлю є пропозиція реекспорту зварних конструкцій для партнерів з ЄС — завод виступає виробничим хабом для європейських брендів, використовуючи переваги нижчої собівартості виробництва в Україні при збереженні європейської якості.

Серед знакових проектів на внутрішньому ринку — співпраця з групою компаній «Кулиничі» (будівництво виробничого цеху у Василькові) та розробка проекту деревообробного заводу площею 75 000 кв. м, що свідчить про здатність вести масштабні промислові об’єкти.6 Загальний обсяг вироблених конструкцій перевищує 42 000 тонн.

3.2. ТОВ «ТермаСтіл» (ThermaSteel): Вертикальна інтеграція та цифровізація

Полтавська компанія «ТермаСтіл» демонструє, як поєднання власного виробництва матеріалів та передових IT-рішень дозволяє контролювати весь ланцюжок вартості.

Виробнича база та потужності:

Компанія оперує виробничими площами понад 10 000 кв. м у м. Полтава (вул. Зіньківська, 52). Структура включає два спеціалізовані заводи:

1. Завод металоконструкцій: Спеціалізується на зварних двотаврових балках.
2. Завод огороджувальних конструкцій: Виробляє широкий спектр матеріалів.
   Потужності вражають своєю масштабністю:

• ЛСТК (легкі сталеві тонкостінні конструкції): до 200 тонн/місяць.
• Покрівельні та фасадні матеріали: до 150 тонн/місяць.
• C- та U-подібні профілі: понад 500 тонн/місяць.

Цифрова екосистема:

Ключовою конкурентною перевагою «ТермаСтіл» у сегменті ЛСТК є глибока інтеграція програмного забезпечення та виробничого обладнання. Під керівництвом Юрія Багно, начальника відділу ЛСТК, компанія впровадила CAD-систему Vertex BD. Це програмне забезпечення безпосередньо інтегроване з прокатними верстатами Royal Systems.

1. Чому це важливо: Така інтеграція дозволяє автоматично генерувати складальні креслення та специфікації матеріалів, мінімізуючи людські помилки на етапі передачі даних від конструктора до цеху. Це значно прискорює процес виробництва каркасів для котеджів, надбудов та комерційних будівель, роблячи технологію ЛСТК конкурентною за швидкістю та точністю.

Сертифікація та стандарти:

«ТермаСтіл» позиціонує себе як перший завод в Україні, що отримав сертифікат відповідності європейському стандарту EN 1090 від міжнародного органу Bureau Veritas. Додатково впроваджена система контролю якості зварювання ISO 3834:2005, що є обов’язковою вимогою для відповідальних будівельних конструкцій.

3.3. Корпорація «Промстан»: Інновації мобільного виробництва

Корпорація «Промстан» (Миколаїв), заснована Олександром Зубком у 1997 році, пройшла шлях від локального виробника профнастилу до національного гравця. Їхній підхід відрізняється фокусом на агросектор та унікальні технології монтажу.

Технологія MOBILLOT:

Однією з найцікавіших розробок компанії є мобільний прокатний стан типу MOBILLOT. На відміну від класичної схеми, коли довгі профілі везуть з заводу на об’єкт (що обмежується габаритами транспорту), це обладнання дозволяє виготовляти гнуті профілі безпосередньо на будівельному майданчику.

1. Переваги: Це дозволяє отримувати безшовні панелі та профілі необмеженої довжини. Відсутність стиків та напусків гарантує кращу герметичність покрівлі, що критично важливо для великих логістичних центрів та зерносховищ, де протікання може призвести до псування товару. Крім того, це знімає транспортні обмеження на доставку довгомірних вантажів.

Спеціалізація на агросекторі:

Компанія розробила власні види профілів для тепличних господарств (гідропоніка), що дозволяє створювати конструкції, адаптовані під специфічні навантаження та умови вологості, притаманні агропромисловим об’єктам. Теплиці з таких профілів мають можливість підтяжки гвинтових з’єднань у процесі експлуатації, що збільшує їхню довговічність.

3.4. LLENTAB Україна: Культура безпеки та скандинавські стандарти

 

Представництво шведської компанії LLENTAB (ТОВ «ЛЛЕНТАБ УКРАЇНА», с. Софіївська Борщагівка) привносить на український ринок західну корпоративну культуру.

Філософія будівництва:

LLENTAB фокусується на використанні високоміцних оцинкованих сталевих профілів, які збираються переважно на болтових з’єднаннях. Це виключає необхідність зварювальних робіт на майданчику, що пришвидшує монтаж та підвищує антикорозійну стійкість каркасу.

Безпека праці як продукт:

Унікальною рисою компанії є підхід до охорони праці. Інженер з охорони праці Тарас Салієнко зазначає, що компанія систематично працює над мінімізацією ризиків на будмайданчику, вважаючи халатну поведінку основною причиною аварій. Для міжнародних інвесторів, які заходять в Україну, дотримання підрядником суворих норм HSE (Health, Safety, Environment) часто є важливішим критерієм вибору, ніж ціна. Це робить LLENTAB безальтернативним партнером для західних брендів, що будують свої потужності в Україні. Прикладом реалізованого проекту є об’єкт «Укр.-Аз. Дружба» в Сумській області (с. Стецьківка) площею понад 2800 кв. м.

3.5. CKS (Center of Frame Construction): Промислова потужність Дніпра

Дніпровська компанія CKS (ТМ ЦКС), заснована Михайлом Штомпелем, є важковаговиком ринку, орієнтованим на великі торгово-розважальні та логістичні комплекси.

Масштаб та досягнення:

Сукупний обсяг вироблених та змонтованих конструкцій перевищує 137 770 тонн. Такий обсяг свідчить про колосальний досвід управління великими проектами. Компанія відома своєю участю у знакових будівництвах Дніпра, таких як ТРК «Мост-Сіті-Центр» та ТРЦ «Материк» (Дніпродзержинськ/Кам’янське), де використовувалися фасадні PS-панелі та профнастили.

Виробництво сертифіковане за найвищим класом виконання EXC 4 (EN 1090-1+A1:2011), що дозволяє виготовляти конструкції будь-якої складності та відповідальності, включаючи динамічно навантажені елементи.

3.6. ТОВ «НТК» (Харків) та регіональні особливості

Харківський завод «НТК» (заснований у 2005 році) є прикладом стійкості бізнесу в прифронтовому регіоні. Завод не лише продовжує працювати, а й зберігає репутацію надійного партнера для національних мереж.

Клієнтоорієнтованість:

Ключовим маркером надійності є багаторічна співпраця з «АТБ-Маркет». Відгуки свідчать про постачання продукції протягом трьох років без зривів термінів, що в умовах рітейлу є критичним показником. Крім того, завод співпрацює з фармацевтичним гігантом АТ «Лекхім-Харків».

Асортимент включає повний набір для зовнішнього контуру будівлі: сендвіч-панелі (60-200 мм), профнастил (наприклад, Н-57, який клієнти відзначають як міцний гофролист для даху), та металочерепицю.

Розділ 4. Аналіз ринкових тенденцій та стратегічні інсайти

Детальне вивчення діяльності зазначених компаній дозволяє виділити кілька ключових трендів, які формуватимуть ринок у найближчі роки.

4.1. Імпортозаміщення та «Вікна можливостей»

До 2022 року значну частку ринку займали імпортні матеріали. Однак, як зазначає Андрій Озейчук, CEO компанії Rauta, у 2023 році частка українських виробників сендвіч-панелей зросла до 2/3 ринку. Це сталося через подорожчання імпорту на 25-30% внаслідок логістичних складнощів та блокування кордонів з Польщею.

1. Інсайт: Ця ситуація створила “вікно можливостей” для українських заводів (таких як «ТермаСтіл», «Промстан», «БФ Завод») для модернізації виробництва. Замовники, які раніше обирали польські панелі Balex або Pruszynski, тепер вимушено перейшли на український продукт і, переконавшись у його якості, ймовірно, залишаться з вітчизняним виробником і після стабілізації логістики.

4.2. Технологічний зсув: PIR проти мінвати

Спостерігається чітка тенденція до скорочення частки панелей з мінеральною ватою на користь панелей з наповнювачем PIR. Це зумовлено посиленням вимог ДБН В.2.6-31 щодо теплоізоляції будівель, а також зростанням попиту на об’єкти з меншими вимогами до вогнестійкості (до EI45), де PIR є допустимим. Компанії, що інвестували в лінії PIR (як «БФ Завод»), опинилися у виграшному становищі, пропонуючи ринку більш енергоефективний продукт.

4.3. Вторинний ринок та економ-сегмент

Не слід ігнорувати і сегмент бюджетних рішень. Компанії, такі як «Alex Spetsbud» та «Angar-Pid-Klyuch», пропонують не лише нові, а й вживані ангари, а також послуги з демонтажу та перенесення каркасів. В умовах дефіциту обігових коштів у аграріїв, попит на вживані каркаси або прості арочні ангари (вартістю від 400 грн/м²) залишається стабільно високим. Це свідчить про розшарування ринку: високотехнологічні заводи працюють на промисловість та експорт, тоді як малий бізнес обслуговує потреби фермерів у дешевих складських площах.

4.4. Проблема законодавчої гармонізації

Важливим бар’єром для повноцінної участі українських виробників у проектах відбудови, що фінансуються європейськими донорами, є регуляторна невідповідність. Андрій Озейчук наголошує на необхідності імплементації Регламенту ЄС 305 (закон «Про надання будівельної продукції на ринку»). Без повного переходу на європейські стандарти декларування характеристик продукції, українські компанії ризикують програти тендери на відбудову України іноземним постачальникам, які вже працюють у цьому правовому полі. Саме тому наявність сертифікатів EN 1090 у лідерів ринку («БФ Завод», «ТермаСтіл», CKS) є не просто маркетинговим ходом, а стратегічною інвестицією у майбутнє виживання.

Розділ 5. Рекомендації для замовників та інвесторів

На основі проведеного аналізу можна сформулювати практичні рекомендації для бізнесу, що планує будівництво БВЗ в Україні:

1. Оцінка логістичних ризиків: При виборі підрядника слід враховувати географію його виробництва. Замовлення конструкцій у харківського заводу для об’єкта у Львові може бути економічно недоцільним через вартість доставки, незважаючи на привабливу ціну “на заводі”. Вертикально інтегровані компанії з мережею філій або мобільним обладнанням (як «Промстан») можуть запропонувати кращі умови.
2. Вимога сертифікації: Для об’єктів зі значними інвестиціями наполегливо рекомендується вимагати від виробника підтвердження сертифікації EN 1090 та наявності автоматизованого зварювального обладнання. Це гарантує, що каркас будівлі буде виготовлено з дотриманням технології, а не “кустарним” методом.
3. Енергоаудит на етапі проектування: Враховуючи тренд на енергоефективність, доцільно розглядати проекти з використанням PIR-панелей та рішень, що мінімізують містки холоду (наприклад, ЛСТК-профілі з перфорацією від «ТермаСтіл» або герметичні безшовні покрівлі від «Промстан»).
4. Перевірка сировини: Варто цікавитися походженням металу. Компанії, що мають прямі контракти з «Метінвестом» або надійними європейськими трейдерами («Єврометал»), менше схильні до зриву термінів через дефіцит сталі.

Висновок

Український ринок виробників БВЗ у 2025 році демонструє високу зрілість та технологічну спроможність. Лідери ринку — «БФ Завод», «ТермаСтіл», «Промстан», CKS — не поступаються європейським конкурентам за якістю продукції, активно впроваджуючи роботизацію та сучасні IT-рішення. Галузь успішно долає виклики війни, переорієнтовуючись на власну сировинну базу та енергоефективні технології. Для інвестора та замовника це означає наявність широкого вибору надійних партнерів, здатних реалізувати проекти будь-якої складності: від бюджетного зерносховища до високотехнологічного заводу, сертифікованого за стандартами ЄС.