Вступ: У нинішніх реаліях воєнного часу в Україні архітектори та дизайнери стикаються з безпрецедентними викликами при плануванні зовнішніх та внутрішніх елементів будівель. Кожен елемент — від фасаду будівлі та периметрових огорож до стельових систем всередині — має бути переосмислений з точки зору безпеки, стійкості та адаптивності. Із містами під загрозою обстрілів та порушеннями інфраструктури, воєнне будівництво в Україні потребує балансування безпеки і функціональності з естетикою та сталістю. Ця стаття досліджує ключові аспекти проектування фасадів, огорож та стель для житлових, комерційних, громадських та промислових будівель під час конфлікту. Ми розглянемо критичні аспекти, такі як вибухостійкість, відповідність оновленим регламентам (як обов’язкові бомбосховища), місцеве постачання матеріалів в умовах порушених ланцюгів поставок, збереження архітектурної естетики та забезпечення енергетичних, акустичних і вентиляційних характеристик. Реальні приклади — включаючи кейс багатофункціонального сховища — ілюструють, як архітектурна стійкість може бути досягнута на практиці. Українські архітектори та дизайнери можуть спиратися на ці інсайти, разом із якісними місцевими рішеннями від таких компаній як Мехбуд, щоб створювати будівлі, які захищають життя та зберігають їх дизайнерське бачення навіть у найважчі часи.

Забезпечення безпеки та захисту у воєнному дизайні

Безпека є найважливішим пріоритетом для будь-якого воєнного будівельного проекту. Дизайнери мають враховувати ризики від вибухів, пожеж та структурних навантажень. Ключовим фокусом є вибухостійкість — забезпечення того, щоб фасади, вікна та двері могли витримати ударні хвилі та розбиття. За словами експертів, оболонка будівлі має бути спроектована для захисту мешканців та інфраструктури від прямого впливу вибуху, запобігання високошвидкісним уламкам від руйнування матеріалів, збереження структурної цілісності та стабільності під навантаженням. На практиці це означає використання посилених систем та ударостійких матеріалів. Зокрема, за оцінками, 80% людей, постраждалих від ударних хвиль, отримують осколкові поранення від битого скла та уламків, а не від самого вибуху. Щоб зменшити цю небезпеку, архітектори мають специфікувати ламіноване або загартоване безпечне скло та міцні рами для вікон, або наносити протиударну плівку на існуюче скло. Сучасні вибухостійкі фасадні системи з’явилися для вирішення цих загроз — наприклад, нова модифікація Sunrise від Reynaers Aluminum використовує спеціальне посилене багатошарове скло, яке “стримує ударну хвилю, а не протистоїть їй” у посиленій рамі. Проектування фасадів з меншою кількістю великих скляних панелей або з вторинними захисними екранами (такими як металева сітка або жалюзі) також може допомогти зловити летючі уламки, зберігаючи денне світло. Крім того, фасади мають бути міцно закріплені до конструкцій, щоб облицювання або декоративні елементи не стали снарядами при ударі.

Протипожежний захист є ще одним критичним аспектом безпеки. Обстріли та ракетні удари часто викликають пожежі в будівлях, тому використання негорючих та вогнестійких матеріалів є життєво важливим. Металеві панельні фасади, мінеральна вата та вогнестійкі стінові конструкції можуть краще запобігати поширенню вогню, ніж горючі облицювання. Аналогічно, металеві підвісні стелі мають перевагу над горючими гіпсовими або ПВХ покриттями тим, що не додають палива для вогню. Дизайнери мають забезпечити, щоб зовнішні стінові конструкції відповідали або перевищували вимоги пожежних норм, з належним протипожежним захистом навколо отворів. Структурна цілісність також має розглядатися в екстремальних умовах. Конструкція будівлі в ідеалі має мати резервування та здатність уникати прогресивного обвалення при попаданні. Критичні несучі елементи можуть бути посилені або розташовані так, щоб якщо один елемент вийде з ладу, вся будівля не впаде. Хоча будівельні норми України (засновані на структурних стандартах Єврокоду) за своєю суттю враховують багато факторів структурної безпеки, архітектори у зонах війни можуть обрати застосування вищих коефіцієнтів безпеки або включення вибухостійких будівельних технік (наприклад, залізобетонні стіни, вали або жертовні фасадні шари) для ключових об’єктів, таких як лікарні та сховища.

Для планування ділянки надійні рішення огорож формують першу лінію оборони. Периметрові огорожі та ворота мають бути спроектовані для стримування вторгнення, пом’якшення впливу вибуху та захисту мешканців під час евакуації з будівлі. У високоризикових зонах це може означати використання суцільних огорожних стін або земляних валів, які можуть поглинати вибухи та осколки до того, як вони досягнуть будівлі. Однак навіть житлові та комерційні об’єкти виграють від міцних сучасних огорож, які забезпечують безпеку, не виглядаючи загрозливо. Наприклад, сучасні металеві рішення огорожі від Мехбуд пропонують міцні сталеві ламелі (такі як їх “Fence Blinds”), які можуть витримувати удари, зберігаючи видимість та стиль. Ці ексклюзивні металеві огорожі спроектовані з високоякісного металу для естетичної привабливості та надійної роботи. Чи то декоративні ворота, чи промислова периметрова огорожа, воєнний дизайн має забезпечувати, щоб огорожа була глибоко закріплена, достатньої висоти та виготовлена з матеріалів, які не легко тріскаються. У деяких випадках можуть бути інтегровані протитаранні особливості (такі як посилені болларди або кашпо) на входах для зупинки транспортних засобів. Мета — периметр, який затримує та зменшує будь-який зовнішній вибух або примусове проникнення, виграючи дорогоцінний час для тих, хто всередині.

Всередині будівлі стельові системи також відіграють роль у безпеці. Важкі стельові покриття або слабо прикріплені світильники можуть стати небезпекою, якщо ударна хвиля вдарить. Таким чином, легкі підвісні стелі, які надійно закріплені, є кращими. Металеві стельові панелі (особливо системи кліп-ін) зазвичай тримаються краще під вібрацією, ніж крихкі гіпсові стелі. Вони також менш схильні до тріщин або відшаровування. Дизайнери мають забезпечити, щоб стельові решітки були міцно підкріплені до структурної плити для запобігання обвалення під час вибуху або землетрусу. Крім того, розгляньте використання стельових панелей з запобіжними тросами або утримувачами, щоб якщо вони все ж зміститься, вони не впадуть на мешканців. Підсумовуючи, пріоритизуючи вибухостійкість, пожежну безпеку, структурну міцність та безпечні периметри, архітектори можуть значно підвищити безпеку мешканців. Багато з цих заходів відповідають сучасним найкращим практикам та продуктам, уже доступним в Україні — наприклад, вентильовані фасадні системи Мехбуд використовують оцинковану сталь та алюмінієве облицювання, що забезпечує міцний захисний екран для будівель, а їх сталеві підвісні стелі є одночасно легкими та міцними для безпечніших інтер’єрів. Використання таких стійких місцевих рішень полегшує укріплення будівель, не винаходячи колесо заново.

Відповідність воєнним будівельним регламентам в Україні

Проектування під час війни означає навігацію новими законами та стандартами, призначеними для захисту цивільних. З початку війни українська влада оновила будівельні норми для врахування реалій конфлікту. У серпні 2023 року був підписаний знаковий закон, який вимагає, щоб кожна нова житлова будівля включала бомбосховище або сертифікований простір цивільної оборони. Цей закон (“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій”) передбачає, що захисні сховища мають плануватися на найранніших етапах міського розвитку. На практиці архітектори тепер мають включати підвальне сховище або посилену безпечну кімнату на першому поверсі в проекти квартир, шкіл, торгових центрів та інших будівель, де збираються люди. Новий затверджений стандарт ГСН Б.2.2-5:2023 надає детальні вимоги до проектування сховищ. Наприклад, належне бомбосховище має бути розташоване під землею (або глибоко вбудоване в підвальні рівні) та мати залізобетонну стелю та стіни, здатні витримати прямі удари. Ці сховища мають бути обладнані аварійними виходами, незалежною вентиляцією, водо- та електропостачанням та санітарними вузлами, щоб мешканці могли вижити протягом тривалих періодів у разі необхідності.

Крім сховищ, інші регулятивні зміни під час воєнного стану спростили та пріоритизували потреби воєнного будівництва. Уряд запровадив “швидкі” дозвільні та будівельні процеси для відновлення критичної інфраструктури та житла, зруйнованого атаками. Тимчасове звільнення від певних бюрократичних процедур допомагає будівельникам швидко ремонтувати пошкодження. Однак це не означає нижчі стандарти якості — насправді, є акцент на дотриманні європейських норм і стандартів безпеки навіть в аварійному будівництві. У вересні 2023 року парламент України також роз’яснив інтерпретації будівельних норм, щоб забезпечити дотримання норм безпеки при реконструкції, незважаючи на прискорені терміни. Крім того, були видані спеціальні керівництва для укріплення існуючих будівель: наприклад, рекомендації щодо встановлення вибухостійкої плівки на вікна громадських будівель та створення позначених безпечних зон (правила “подвійної стіни”, де внутрішні простори закриті двома стінами далеко від зовнішнього скла).

Архітектори мають бути в курсі офіційних директив від Міністерства розвитку громад та територій України (МінРегіон) та Державної служби з надзвичайних ситуацій щодо воєнного будівництва. Ключові моменти включають: обов’язкові сховища цивільної оборони для нових проектів, забезпечення принаймні двох евакуаційних маршрутів у будівлях, надання доступного простору сховища для осіб з інвалідністю та дотримання будь-яких комендантських годин або обмежень на висоту/освітлення будівель у прифронтових зонах. Крім того, нова культура безпеки впливає на дизайн — українці тепер регулярно розглядають, де найближче сховище, та уникають надмірного скла у своїх домівках. Це переводиться у очікування клієнтів щодо будівель, які за своєю суттю забезпечують притулок. Дотримуючись і навіть перевищуючи воєнні будівельні норми, архітектори не лише виконують юридичні зобов’язання, але й вселяють впевненість, що їх проекти убережуть мешканців. У довгостроковій перспективі багато з цих вимог (такі як сховища та загартовані конструкції) ймовірно будуть інтегровані в стандартні будівельні норми, роблячи архітектурну стійкість постійною особливістю українського дизайну.

Один специфічний регулятивний розвиток варто виділити: закон, що передбачає обов’язкові бомбосховища, має наслідки для планувань будівель та бюджетів. Забудовники мають виділити квадратні метри та ресурси для сховищ, що може дещо збільшити будівельні витрати (одна оцінка припускає, що це підвищить вартість за квадратний метр через додаткові структурні та оздоблювальні вимоги). Однак це вважається виправданою інвестицією в безпеку. Архітектори можуть пом’якшити вплив на витрати, проектуючи сховища, які служать функціональними просторами під час звичайного використання — наприклад, підземні паркувальні рівні або складські зони, які можуть перетворюватися на сховища, або багатоцільові кімнати (спортзали, аудиторії), побудовані за специфікаціями сховищ. Креативність у плануванні може забезпечити, що ці захищені простори не простоюють і сприяють цінності проекту. Кейс CLUST Space, розглянутий далі в цій статті, є прикладом того, як сховище може бути корисною частиною програми будівлі. Підсумовуючи, відповідність воєнним регламентам є обов’язковою; вона потребує раннього планування та інноваційних дизайнерських рішень для інтеграції життєзберігаючих функцій, не применшуючи призначення чи економіки будівлі.

Вибір матеріалів та місцеве постачання в умовах проблем із поставками

Воєнні порушення завдали шкоди ланцюгам поставок, роблячи вибір матеріалів критичним аспектом стратегії дизайну. Будівельна індустрія України стикнулася з гострою нестачею багатьох будівельних матеріалів з початку війни. Як зазначив один експерт індустрії в середині 2024 року, “майже все в дефіциті, включаючи мінеральну вату, залізобетонні вироби, певні типи сітки та геотекстиль.” Більше того, втрата великих промислових об’єктів зробила ситуацію з металом особливо складною після знищення Азовсталі, і навіть гіпсокартон є дефіцитним після втрати ключової фабрики в Соледарі. Насправді, багато провідних виробників будівельних матеріалів або мали пошкоджені заводи, розташовані в зонах війни, або під окупацією. Це означає, що архітектори мають проектувати з реалістичними припущеннями про те, які матеріали доступні або можуть бути привезені за розумною ціною. Довгі терміни поставки або сильна залежність від імпорту можуть поставити під загрозу проект у воєнний час, тому пріоритизація місцево отриманих та легко доступних матеріалів є мудрою.

Для досягнення цього архітектори та будівельники звертаються до місцевих виробників та альтернативних матеріалів. Де це можливо, специфікуйте продукти, виготовлені в Україні або з надійних ліній поставок у безпечніших регіонах країни. Наприклад, замість покладання на імпортні облицювальні панелі або зарубіжні покрівельні системи, які можуть затримуватися, можна обрати високоякісні вентильовані фасадні панелі, вироблені українською фірмою, такою як Мехбуд, яка продовжувала працювати та постачати проекти протягом конфлікту. Це не лише підтримує національну економіку, але місцеві постачальники часто можуть швидко нарощувати виробництво або адаптувати продукти для відповідності нагальним потребам воєнної відбудови. Звіт 2024 року рекомендував збільшення внутрішнього виробництва і навіть будівництво нових фабрик для матеріалів, таких як ізоляція та бетон, щоб заповнити прогалину. Поки вони не запрацюють, дизайнери можуть потребувати гнучкості та винахідливості: заміна матеріалів (наприклад, використання альтернативних типів ізоляції, якщо мінеральна вата недоступна) та проектування структурних систем, які можуть працювати з тим, що є під рукою (можливо, використання сталевих балок доступних розмірів або навіть дерев’яних елементів, якщо сталь дорога та дефіцитна).

Довговічність та легкість ремонту також є ключовими міркуваннями при виборі матеріалів. Воєнні конструкції можуть зазнати часткових пошкоджень і потребувати швидкого латання. Використання стандартизованих, модульних компонентів може полегшити ремонт — наприклад, модульні секції металевих огорож або взаємозамінні фасадні панелі означають, що якщо одна секція пошкоджена, її можна замінити без потреби в спеціальному виготовленні. Простіші матеріали, з якими знайомі місцеві підрядники, прискорять як початкове будівництво, так і будь-які воєнні ремонти. Стійкість матеріалів також має значення: обирайте матеріали, які добре старіють і можуть витримувати жорсткі умови (екстремальний холод, проникнення вологи під час пошкодження тощо) без виходу з ладу. Оцинкована сталь, наприклад, є кращим вибором для фасадних і стельових систем не лише через свою міцність, але й тому, що вона стійка до корозії — цінна властивість, якщо оболонка будівлі пробита і піддана впливу стихій. Продуктові лінії Мехбуд використовують оцинковану сталь та алюміній саме з цих причин, забезпечуючи кінцевим продуктам, таким як фасади та стелі, довгострокову надійність.

Нарешті, розгляньте вагу та транспортування матеріалів. У воєнному середовищі важкі матеріали, які потребують складної логістики (такі як негабаритні збірні бетонні панелі), можуть бути важчими для переміщення на ділянку, якщо дороги або паливне постачання скомпрометовані. Легші рішення, такі як металеве облицювання або легка сталева каркасна конструкція, можуть транспортуватися легше і іноді навіть збиратися на заводі, зменшуючи час будівництва на місці. Цей підхід також відповідає українським воєнним будівельним нормам, які віддають перевагу методам, що можуть прискорити будівництво, зберігаючи якість. Багато архітекторів також досліджують повторне використання матеріалів з пошкоджених конструкцій (наприклад, врятування цегли або сталевих елементів) як практичний і сталий захід. Підсумовуючи, мудрий вибір матеріалів у воєнний час означає вибір місцевого, гнучке мислення та планування стійкості та ремонтопридатності. Співпрацюючи з надійними українськими постачальниками, такими як Мехбуд, для критичних компонентів — таких як фасадне облицювання, огорожі та сталеві стелі — архітектори можуть пом’якшити ризики постачання та забезпечити реалізацію своїх проектів без надмірних затримок.

Балансування функціональності та естетики в умовах конфлікту

Навіть під час війни архітектура повинна виконувати свою функціональну роль і може піднімати настрій завдяки продуманому дизайну. Важливою є проблема того, як інтегрувати захисні елементи, не роблячи будівлі схожими на бункери. Користувачі все ще бажають приємного, людського середовища — будинків, які відчуваються затишно, шкіл, які надихають на навчання, комерційних просторів, які запрошують клієнтів — незважаючи на додаткові вимоги конфліктної епохи. Тому архітектори повинні прагнути до дизайну, який є функціональним, красивим і стійким одночасно.

Один підхід — це проектування багатофункціональних елементів. Наприклад, фасад будівлі може включати висувні жалюзі або екрани, які слугують як затінення або декорація у звичайний час, але можуть закриватися для додаткового захисту від вибухів при необхідності. Паркани, необхідні для безпеки, можна зробити візуально привабливими з сучасними візерунками або зеленню. Мехбуд розробив привабливі, але міцні стилі огорожі (такі як жалюзійні огорожі “жалюзі” та декоративний дизайн “Ромбо”), які забезпечують приватність і безпеку, одночасно покращуючи привабливість будівлі. Такі рішення гарантують, що заходи безпеки не відбуваються за рахунок естетики. Аналогічно, внутрішні стельові системи можна вибрати для приховування необхідного механічного та електричного обладнання (як-от воздуховоди для вентиляції або кабелі для резервного живлення), водночас сприяючи дизайнерській темі простору. Металеві стельові панелі Мехбуд, наприклад, мають різні профілі та покриття, дозволяючи архітекторам зберігати бажаний вигляд і відчуття в інтер’єрі. Вестибюль або офіс може мати елегантну металеву стелю з індивідуальним кольором, яка також дискретно вміщає повітроочисні установки або динаміки для екстрених оголошень — поєднуючи практичність з дизайном.

Колір і форма є потужними інструментами у воєнній архітектурі. Багато українських дизайнерів використовують яскраві кольори, мурали та національні мотиви на фасадах будівель, щоб передати повідомлення стійкості та надії. Відомий приклад того, як мешканці та художники перефарбували будівлі в яскраві кольори після відновлення пошкоджень від обстрілів, щоб показати, що життя та культура тривають. Архітектори можуть включити культурно значущі візерунки або символи у фасади та огорожі, які не лише прикрашають споруду, але й сприяють відчуттю ідентичності та опору проти руйнування. Водночас збереження певної нейтральності може бути важливим для критичної інфраструктури (лікарні або притулки можуть уникати надмірно помітних кольорів, які можуть привернути небажану увагу). Таким чином, естетична стратегія може відрізнятися за типом будівлі: житлові та громадські будівлі можуть підкреслювати тепло та нормальність через дизайн, тоді як промислові та військово-суміжні об’єкти можуть надавати пріоритет непомітному зовнішньому вигляду для безпеки.

Функціональність у воєнний час також означає гнучкість. Будівлі повинні бути спроектовані для адаптації до змінних потреб — школа, наприклад, може потребувати функціонування як центр допомоги або притулок для громади. Це вимагає відкритих просторів, які можна переконфігурувати, меблів, які можна легко пересувати, та забезпечення зберігання аварійного обладнання. Доцільно проектувати більше складських приміщень і дещо більші циркуляційні простори, ніж зазвичай, щоб вмістити припаси та рухи, типові для екстрених сценаріїв. У дизайні стель вибір доступних підвісних стель означає, що інженерні мережі можна отримати та перенаправити, якщо функція простору змінюється (на відміну від фіксованої гіпсокартонної стелі, яку важче модифікувати). Для фасадів і перегородок використання модульних систем може дозволити частинам будівлі розширюватися або розділятися без капітальної реконструкції. Наприклад, якщо вестибюль потребує перетворення на тимчасову клініку, наявність сітки модульних панелей або демонтованих перегородок полегшить це.

Критично важливо, що естетика та функція сходяться в концепції морального духу. Люди почуваються безпечніше та спокійніше в середовищах, які є впорядкованими, добре освітленими та приємними. Хороший акустичний дизайн (про який детальніше говориться в наступному розділі) може зменшити стрес, заглушивши шум далеких вибухів або безперервних сирен. Природне світло та види на природу (навіть через менші, безпечніші отвори) можуть покращити психологічне благополуччя в напружені часи. Архітектори повинні намагатися включити подвір’я, ударостійкі світлові люки або затінені балкони — елементи, які пропонують моменти нормальності та зв’язку з природою без значного ризику. Ландшафтний дизайн і огорожа можуть працювати разом для створення безпечних зовнішніх зон, як-от вхідна зона будівлі, яка має вибухостійкі вазони та стіни, що одночасно слугують лавками та тримачами зелені, створюючи подобу саду, а не фортеці.

Підсумовуючи, воєнний дизайн не означає відмову від креативності чи краси. Це означає роботу в межах жорсткіших обмежень для створення просторів, які є одночасно придатними для життя та укріпленими. Україна має багату архітектурну спадщину та сучасну дизайнерську спільноту, рішуче налаштовану не дозволити війні позбавити характеру її міста. Використовуючи інноваційні продукти (як-от настроювані фасади, декоративні, але міцні огорожі та універсальні стелі) та мисляче гнучко, архітектори можуть забезпечити, що навіть будівлі, побудовані або відремонтовані під примусом, служитимуть своїм людям з гідністю та стилем. Завод Мехбуд продемонстрував цей баланс через свої проекти — забезпечуючи матеріали, які досягають надійності та елегантності одночасно — і є ресурсом для дизайнерів, які прагнуть реалізувати такі стійкі, але витончені бачення.

Сталість, енергоефективність та внутрішній комфорт

Війна чи ні, але будівлі повинні відповідати стандартам сталості та комфорту — можливо, ці міркування стають ще більш критичними під час конфлікту. Оскільки енергетична інфраструктура є основною ціллю (критичні мережі електропостачання та опалення України зазнали повторних атак), нові будівлі повинні бути якомога більш енергоефективними та самодостатніми. Екологічна продуктивність повинна, таким чином, бути основною частиною технічного завдання на проектування, а не запізнілою думкою. Фактично, експерти стверджують, що проекти реконструкції не повинні послаблювати енергетичні стандарти; будівлі, пошкоджені під час війни, повинні все ще відповідати сучасним вимогам енергоефективності, а не повертатися до застарілих норм. Кожен новий або відремонтований фасад повинен включати належну ізоляцію та високоефективне скління для мінімізації втрат тепла, що, у свою чергу, зменшує залежність від зовнішнього палива для опалення. Аналогічно, дизайн покрівлі та стелі може сприяти — наприклад, додавання ізоляції над підвісною стелею або використання відбивних покрівельних панелей для підтримання стабільних температур всередині приміщень.

Архітекторів заохочують інтегрувати рішення з відновлюваної енергії, де це можливо. Фотовольтаїчні панелі на фасадах або дахах, сонячні водонагрівачі та навіть невеликі вітряні турбіни можуть забезпечити будівлі резервним живленням і теплом під час відключень мережі. Пасивний сонячний дизайн, такий як вікна, орієнтовані на південь, з затіняючими пристроями, може захоплювати тепло взимку та зменшувати перегрів влітку, покращуючи енергетичну стійкість будівлі. Вентильовані фасади (такі як ті, що виробляє Мехбуд) мають природну перевагу в енергетичній продуктивності: повітряний зазор за облицюванням може зменшити теплопередачу, діючи як буфер проти холоду та тепла. Це може значно покращити теплові характеристики стін. У поєднанні з ефективними ізоляційними матеріалами добре спроектований вентильований фасад підтримує тепло в приміщеннях під час відключень електроенергії в морозні дні — життєво важлива різниця, коли системи опалення виходять з ладу.

Іншою опорою сталості є циркулярність матеріалів і місцеве постачання, про що ми вже згадували раніше. Використання місцевих і переробних матеріалів знижує вуглецевий слід реконструкції та уникає викидів і затримок довгодистанційного транспорту. Європейські та українські органи влади однаково закликають до того, щоб відбудова здійснювалася “краще та більш стало” за замовчуванням. Для архітекторів це означає вибір низьковуглецевих матеріалів (як-от бетон з летючою золою, стало заготовлена деревина або перероблений метал) і розгляд життєвого циклу будівлі. Металеві продукти, знову ж таки, пропонують перевагу тут: сталь із знесених споруд може бути перероблена та перевиготовлена в нові сталеві стелі, огорожі або каркасні елементи, створюючи циркулярний цикл. Проектування з урахуванням деконструкції (щоб компоненти можно було розібрати та повторно використати) є перспективною стратегією, яка також узгоджується з відбудовою більш екологічно.

Якість внутрішнього середовища є ще одним аспектом комфорту, який не можна ігнорувати, особливо коли мешканці можуть проводити довгі години в герметичних умовах через повітряні тривоги або комендантську годину. Належна вентиляція та акустичні характеристики є першочерговими. У воєнний час люди часто ховаються в підвалах або внутрішніх кімнатах протягом тривалих періодів, що може призвести до застояного повітря та високих рівнів CO₂, якщо вентиляція погана. Архітектори повинні включати адекватні системи механічної вентиляції з фільтрацією. Наприклад, сучасний притулок або безпечна кімната може мати спеціальну систему ОВКВ з HEPA-фільтрами і навіть NBC (ядерна, біологічна, хімічна) фільтрацією, якщо хімічні атаки є проблемою. Ці системи можна приховати над стелями або всередині фасадних виступів. Підвісні стельові системи дуже корисні тут — вони створюють простір для прокладання воздуховодів і встановлення дифузорів або повітроочисних установок поза полем зору. Металеві стелі Мехбуд достатньо міцні, щоб утримувати таке обладнання, і можуть бути перфоровані акустичними/повітропроточними отворами, якщо потрібно, дозволяючи їм виконувати подвійну функцію акустичних панелей, які також пропускають повітря.

Акустичний комфорт особливо актуальний, враховуючи стрес від сирен і вибухів. Добре ізольований фасад з ламінованим склом не лише покращить енергоефективність, але й заглушить зовнішній шум — подвійна перевага. Всередині акустичні стельові панелі та обробка стін можуть значно зменшити реверберацію та шум у переповнених притулках або відкритих зонах. Це покращує розбірливість оголошень (важливо для інструкцій з надзвичайних ситуацій) і зменшує психологічне напруження шумного середовища. В офісах або школах, що працюють під час повітряних тривог (як багато в Україні), акустичний дизайн дозволяє роботі та навчанню продовжуватися з меншими перешкодами. Високі NRC (коефіцієнт зниження шуму) стельові плитки або металеві стелі зі звукопоглинаючими прокладками можна встановити в класних кімнатах, конференц-залах і лікарняних палатах для підтримання тихішої атмосфери.

Яскравим прикладом пріоритету вентиляції та комфорту є притулок CLUST Space у Києві: “CLUST SPACE ідеально адаптований для повітряних тривог, оскільки там завжди є світло, чисте повітря і навіть туалети, які працюють без перебоїв.” Дизайнери обладнали його незалежною системою вентиляції (зі спеціальними фільтрами для блокування хімічних або радіоактивних агентів до трьох днів) і резервним живленням. У разі відключення мешканці все ще мають свіже повітря, електрику та функціональні туалети завдяки генераторам і насосній станції. Такий рівень самодостатності повинен надихати архітекторів включати принаймні деякий ступінь резервних систем у свої проекти — чи то аварійне освітлення через сонячну батарею, самопливне водосховище для сантехніки, або просто можливість підключити мобільний генератор до основних ланцюгів. Роблячи так, будівлі залишаються придатними для проживання та безпечними навіть коли муніципальні послуги тимчасово відключені.

На завершення цього розділу, сталість і комфорт — це не мирні розкоші — це основні компоненти архітектурної стійкості. Будівля, яка залишається теплою, коли опалення вимкнено, постачає свіже повітря в герметичному середовищі та підтримує мешканців спокійними та здоровими, — це будівля, яка дійсно захищає життя. Досягнення цього вимагає інтеграції енергоефективного дизайну, сталих матеріалів і надійних MEP (механічних, електричних, сантехнічних) систем у саму концепцію воєнної архітектури. Реконструкція України — це можливість побудувати більш зелений, самодостатній міський ландшафт, який не лише витримує війну, але й вирішує довгострокові виклики, як-от зміна клімату та енергетична незалежність.

Кейс-стаді: CLUST Space — приклад багатофункціонального притулку

Один реальний проект, який втілює багато з вищезазначених принципів, — це CLUST Space — перший повністю функціональний громадський бомбосховище України, відкритий на початку 2024 року в Київському політехнічному інституті (КПІ) імені Сікорського. Цей інноваційний простір був створений шляхом переобладнання частини підвалу університетської бібліотеки в високотехнологічний притулок, який також слугує коворкингом і місцем для подій. Ідея народилася з усвідомлення того, що освіта та робота не повинні зупинятися під час повітряних тривог. Завдяки розумному дизайну CLUST Space дозволяє заняттям, зустрічам і навіть невеликим конференціям продовжуватися без перерв під час атак.

Особливості дизайну: Притулок може вмістити до 500 людей і розділений на зони: є лекційні зони, “zoom-кімната” для віртуальних дзвінків, невелика конференц-зала, зони відпочинку з м’якими меблями і навіть ігрова кімната. Дизайнери приділили особливу увагу зонуванню та комунікаціям, забезпечуючи, що простір підтримує нормальну діяльність. Наприклад, є спеціальні тихі зони для індивідуальної роботи (зі звукоізоляцією для приватності) та відкриті зони для спільної роботи або лекцій. Дизайн інтер’єру використовує яскраве освітлення та сучасний декор, роблячи його більше схожим на офіс технологічного стартапу, ніж на типовий бункер. Це був свідомий вибір для зменшення тривоги — естетика піднімає настрій і нормалізує.

Безпека та системи: Під привабливим зовнішнім виглядом лежить міцна інженерія. Будучи підземним, притулок користується природним захистом, але він додатково укріплений бетоном і обладнаний для витримування вибухів. Важливо, що система вентиляції є автономною, з промисловими фільтрами, які можуть підтримувати чистоту повітря навіть якщо зовні є хімічні або радіологічні забруднювачі. Це вирішує проблеми як вентиляції, так і безпеки повітря. Потужний генератор і резервна батарея забезпечують роботу світла, комп’ютерів і навіть вентиляції під час відключень електроенергії в місті. Сантехніка підтримується через насосну станцію, встановлені туалети та душ для гігієнічних потреб. Матеріали, використані в будівництві, були вибрані з урахуванням безпеки: “ми не використовувати матеріали, які могли б зашкодити людям при руйнуванні”, пояснює головний архітектор. Наприклад, внутрішні скляні перегородки мають протиударну плівку, так що якщо ударна хвиля потрапить, вони тріснуть, але не пошлють осколки. Всі меблі або прикручені, або розроблені так, щоб бути важкими та низькими, мінімізуючи небезпеки. Стеля та стіни приховують обширну проводку для комунікацій — притулок має інтернет-з’єднання та посилення сигналу стільникового зв’язку, що означає, що життя під землею залишається цифрово підключеним.

Функціональність: CLUST Space ілюструє, як притулок може бути багатоцільовим і дружнім до громади. Коли повітряної тривоги немає, це, по суті, безкоштовний коворкинг-простір для студентів і місцевих підприємців. Це забезпечує безперервне використання простору, виправдовуючи інвестиції. Проект був некомерційним і переданий університету, показуючи модель державно-приватного співробітництва в воєнному будівництві. Він також може бути відтворений — організатори планують створити подібні притулки в інших університетах по всій Україні, кожен пристосований до місцевого контексту, але дотримуючись основної ідеї поєднання захисту з продуктивністю. Для архітекторів висновок полягає в тому, що бомбосховища не обов’язково повинні бути темними, невикористовуваними підвалами; з продуманим дизайном вони можуть стати цінними зручностями. Елементи з CLUST Space можуть надихнути інші проекти: наприклад, житловий комплекс може спроектувати своє підземне паркування як приємний притулок з вентиляцією та сидіннями, або культурний центр може мати концертний зал, який також слугує притулком (з акустичними панелями, що служать як для якості звуку, так і для пом’якшення ударних хвиль).

Вплив: Успіх CLUST Space був схвалений як зразок стійкості. Він демонструє, що дотримання безпеки (фільтри, залізобетонні стелі, резервні системи) може співіснувати з підтриманням активного, залучаючого середовища. Студенти повідомляли, що почуваються більш безпечно, знаючи, що можуть продовжувати свою роботу під час тривог, що зменшує перешкоди для освіти. Це ідеально узгоджується з метою архітектурної стійкості — не лише захищати життя, але й зберігати певний ступінь нормального життя під час біди. Вивчаючи цей випадок, можна побачити, як всі аспекти, обговорені раніше, об’єднуються: відповідність нормативним вимогам (притулок відповідає стандартам цивільної оборони), місцеві матеріали та підтримка (побудований українськими командами з вітчизняним ноу-хау), інженерія безпеки (захист від вибухів, пожежна безпека, структурна міцність), функціональність (зонований для множинного використання), естетика (сучасний, привітний інтер’єр) і сталість (ефективні системи, простір подвійного використання).

Включення подібних концепцій в інші типи будівель є перспективним напрямом у реконструкції України. Чи то проектування нових шкіл з вбудованими притулками, які служать аудиторіями, чи переобладнання офісних підвалів у безпечні центри для співробітників, підхід CLUST можна широко адаптувати. Це надихаючий приклад інновацій під тиском — нагадування про те, що хороший дизайн може сяяти навіть у найтемніші часи.

Висновок

Проектування фасадів, огорож та стель в умовах воєнного часу в Україні є складним завданням — але це виклик, який архітектори та дизайнери країни готові прийняти з винахідливістю та мужністю. Ключові міркування, викладені вище, все вказують на одну загальну мету: стійкість. Будівлі повинні захищати життя під час бомбардувань, залишаючись при цьому функціональними, комфортними та вірними своєму призначенню. Досягнення цього вимагає комплексного підходу. Це означає вибір міцних матеріалів та місцевих продуктів, які забезпечують постачання та надійність, наприклад, використання українських вентильованих фасадних панелей та металевих стель для довговічності. Це вимагає суворого дотримання нових правил безпеки, таких як включення обов’язкових укриттів та використання принципів вибухостійкого проектування, для відповідності українським воєнним нормам. Водночас дизайнери повинні майстерно балансувати безпеку з естетикою — створюючи середовища, які підносять настрій мешканців, а не залякують, через креативну обробку фасадів, привабливі, але безпечні огорожі та добре спланований інтер’єр.

Ми бачили на реальних прикладах, що ці цілі є досяжними. З сотень тисяч пошкоджених будівель, які потребують відновлення, кожен проект є можливістю відбудувати краще — з безпечнішими фасадами, розумнішими планувальними рішеннями та екологічнішими системами, ніж раніше. Інноваційні проекти, такі як CLUST Space, доводять, що навіть укриття можуть бути світлими та багатофункціональними, втілюючи дух українського опору. Більше того, статистика, що показує понад 3500 шкіл та 1455 медичних закладів, уражених під час війни, підкреслює нагальну потребу у включенні захисту в кожен новий проект громадських будівель. Завдяки продуманому дизайну лікарня може бути створена для захисту своїх пацієнтів та персоналу; школа може служити як притулок для громади. Кожен план архітектора сприяє загальнонаціональному полотну стійкості.

Коли Україна відбудовується, є також перспективна вигода від цих зусиль. Інтегруючи енергоефективність, стійкі матеріали та сучасну інженерію в воєнне будівництво, країна фактично прискорює модернізацію свого будівельного фонду. Використання заходів архітектурної стійкості сьогодні закладає основу для безпечнішого та більш стійкого міського майбутнього. Це узгоджується з європейськими стандартами і може навіть перевищувати їх, позиціонуючи будівельну галузь України як лідера в стійкому проектуванні. Клієнти та громади все частіше вимагатимуть таких функцій — не лише бомбосховищ та генераторів, але й сонячних панелей, зелених дахів та ефективного кліматичного контролю, який може функціонувати автономно. Архітектори, які розвивають експертизу в цих областях зараз, будуть на передньому краї післявоєнної відбудови та далі.

На завершення, створення стійкого фасаду, надійної огорожі або міцної стелі в умовах воєнного часу — це стільки ж про винахідливість, скільки про матеріали та регулювання. Це про використання найкращого з дизайну та технологій для служіння людству в умовах примусу. Українські архітектори та дизайнери несуть важку відповідальність на своїх плечах, але у них також є партнери, готові підтримати їх — від міжнародних експертів, які діляться знаннями, до місцевих компаній, таких як Мехбуд, що надають високоякісні фасадні системи, огорожі та рішення металевих стель, перевірені в місцевому контексті. Завдяки співпраці та постійному навчанню ця спільнота може забезпечити, що нові будівлі не лише збудовані на довгий термін, але й збудовані для порятунку життів.