Нормативна база України у будівництві: реформа системи ціноутворення

Українська система регулювання будівництва та кошторисування зазнала кардинальних змін у 2021 році, коли більшість державних стандартів України (ДСТУ) втратили чинність і були замінені новою системою Кошторисних норм України (КНУ). Ця реформа створила сучасну, гнучку та адаптовану до європейських стандартів нормативну базу.

Кардинальна реформа 2021 року змінила всю систему

Наказом Мінрегіону України від 01.11.2021 № 281 було затверджено нову систему кошторисних норм України, яка повністю замінила більшість попередніх ДСТУ у сфері ціноутворення. Цей перехід означав завершення 30-річної епохи радянських нормативів та впровадження сучасних українських стандартів.

Скасовані ДСТУ включають всі основні стандарти кошторисування: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 щодо прямих витрат, ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 про загальновиробничі витрати, та інші ключові документи з ціноутворення.

Нова система КНУ як основа ціноутворення

Структура кошторисних норм України

Система ціноутворення тепер базується на двох основних настановах:

1. КНУ “Настанова з визначення вартості будівництва”
2. КНУ “Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації”

Ці документи зазнали чотирьох змін з 2022 по 2024 рік, що демонструє адаптивність системи до змінюваних умов.

Ресурсні елементні кошторисні норми залишаються основою

РЕКН продовжують функціонувати як первинні кошторисні нормативи для визначення нормативної кількості ресурсів. Система включає п’ять основних типів:

КНУ РЕКН охоплюють будівельні роботи, монтаж устаткування, ремонтно-будівельні роботи (20 збірників від земляних робіт до благоустрою), реставраційно-відновлювальні роботи (25 збірників) та пусконалагоджувальні роботи.

Збірники РЕКН структуровані за технологічною логікою: від підготовчих земляних робіт через фундаменти, стіни, перекриття до завершальних малярних та електромонтажних робіт.

Державні будівельні норми зберігають системний підхід

Класифікація ДБН за п’ятьма серіями

ДБН А встановлює організаційно-методичні нормативи, включаючи систему нормування та порядок розробки документів. ДБН Б регулює містобудівні норми та планування. ДБН В визначає технічні вимоги до будівель та споруд. ДБН Г містить рекомендовані норми та посібники. ДБН Д охоплює кошторисні норми та правила.

ДБН А.2.2-3:2014 як основа проектної документації

Цей ключовий документ встановлює склад та зміст проектної документації на нове будівництва, реконструкцію та капітальний ремонт. Норма визначає шість стадій проектування від техніко-економічного обґрунтування до робочої документації та впровадила будівельне інформаційне моделювання (BIM).

Документ зазнав суттєвих оновлень щодо енергоефективності та сталого розвитку, відображаючи сучасні пріоритети будівельної галузі.

Норми тривалості відображають практичні потреби

ДСТУ Б А.3.1-22:2013 замінив радянські СНиП та встановив сучасні принципи визначення тривалості будівництва. Норма передбачає 10-20% часу на підготовчий період та роботу основних машин у дві зміни, що відповідає реальним умовам будівництва.

Технічні умови формують якісні вимоги

ТУ у будівництві виконують чотири ключові функції в кошторисуванні: визначають склад робіт через технологічні вимоги, впливають на вибір та вартість матеріалів, регламентують методи виконання робіт та встановлюють спеціальні умови, що потребують додаткових витрат.

Згідно з діючою Настановою, технічні вимоги до якості та спеціальні технологічні процеси обов’язково враховуються при визначенні кошторисної вартості.

Нові нормативи адаптуються до воєнних викликів

Зміни 2023-2025 років відображають воєнні реалії

ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту” замінив радянський документ 1997 року, встановивши нові вимоги до сховищ та укриттів. Цей стандарт отримав першу зміну вже у 2024 році, що свідчить про його активне вдосконалення.

У 2024 році затверджено чотири нові ДБН: для тепличного господарства, сталевих мостових конструкцій, тваринництва та зберігання агрохімікатів, що показує продовження розвитку нормативної бази навіть в умовах війни.

Накази Мінрегіону забезпечують оперативне регулювання

Хронологія ключових наказів демонструє послідовний розвиток системи:

1. 2021 рік: базовий наказ № 281 про КНУ
2. 2022 рік: дві зміни з адаптацією до воєнних умов
3. 2023 рік: наказ № 854 з розширенням можливостей міжнародної інтеграції
4. 2024 рік: наказ № 243 з подальшою актуалізацією

Практичне застосування та взаємодія документів

Обов’язковість для державного сектору

Кошторисні норми є обов’язковими для об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств та кредитів під державні гарантії. Приватний сектор може використовувати власні методики ціноутворення.

Зведений кошторисний розрахунок структурований у 12 глав

Від підготовки territory будівництва через об’єкти основного та підсобного призначення до проектних робіт та авторського нагляду. Ця структура забезпечує комплексний охват всіх витрат на будівництво.

Три методи визначення вартості проектних робіт

Відсотковий метод застосовує усереднені показники до вартості будівельних робіт. Нормативний метод використовує затверджені нормативи. Калькуляційний метод базується на фактично витрачених людино-днях з тарифом 1996-2315 гривень за людино-день залежно від складності робіт.

Цифровізація та майбутні перспективи

Єдина електронна система трансформує процеси

Впровадження e-construction.gov.ua забезпечило онлайн доступ до всієї нормативної бази 24/7. Регулярні оновлення програмних продуктів “Кошторис 8”, “Інпроект – Випуск Кошторисів” та “Фіндокументи” підтримують сучасні стандарти кошторисування.

Адаптація до післявоєнного відновлення

Система враховує особливості відновлення пошкоджених об’єктів, визначення вартості поточного ремонту на підставі актів обстеження та спрощені процедури для критичної інфраструктури.

Коефіцієнти інфляції встановлені до 2026 року: 2024 рік – 111,4%, 2025 рік – 109,7%, 2026 рік – 108,2%, що забезпечує прогнозованість ціноутворення.

Висновок

Українська нормативна база будівництва та кошторисування пройшла історичну трансформацію з переходом від радянських стандартів до сучасної системи КНУ. Нова система характеризується гнучкістю, адаптивністю до воєнних викликів, інтеграцією з європейськими стандартами та цифровізацією процесів.

Система забезпечує повне регулювання будівельної діяльності від планування до експлуатації через комплексну взаємодію ДСТУ, ДБН, КНУ, РЕКН та технічних умов, створюючи надійну основу для відновлення та розвитку будівельної галузі України.