Триваючий конфлікт пошкодив 8,2% житлового фонду країни та завдав понад 135 мільярдів доларів прямих інфраструктурних втрат. У відповідь українська влада швидко адаптувала будівельні норми та стандарти для забезпечення безпеки, прискорення реконструкції та задоволення нагальних потреб воєнного будівництва. Ця стаття розглядає поточні норми та стандарти для фасадних систем, огорож та стельових конструкцій під час дії воєнного стану, охоплюючи вимоги до проектування, вибору матеріалів, вогнестійкості, акустичних характеристик та практик монтажу. Ми також висвітлюємо аварійні коди, тимчасові стандарти та те, як потреби воєнного часу (такі як цивільна оборона та швидке розгортання) вплинули на архітектурні рішення в нових будівлях та реконструкціях. Ключові приклади — від обов’язкових бомбосховищ у нових будівлях до модульного житла для переміщених сімей — ілюструють, як українські стандарти фасадів та будівельні норми еволюціонують під вогнем. Нарешті, ми обговорюємо, як місцевий постачальник, такий як Мехбуд, може ефективно відповідати цим суворим вимогам.
Воєнні будівельні норми: аварійні норми та оновлення
Нормативна база України для будівництва зазнала значних оновлень з початку війни, щоб збалансувати вимоги безпеки з потребою швидкого відновлення. Уряд не чекав закінчення війни, щоб почати адаптацію кодексів. Наприклад, ще в березні 2022 року Кабінет Міністрів затвердив процедури оцінки та знесення пошкоджених будівель, і навіть полегшив оновлення будівельних кодексів для прискорення реконструкції. У серпні 2023 року було підписано знакову постанову, що вимагає обов’язкових бомбосховищ у кожній новій житловій будівлі. Були затверджені нові стандарти цивільної оборони (ГСН Б.2.2-5:2023), що деталізують, як повинні будуватися укриття для захисту населення. Ці правила вимагають, наприклад, щоб укриття будувалися під землею з залізобетонними стелями, здатними витримати прямі влучання бомб або снарядів. На практиці це означає, що кожна нова багатоквартирна будівля повинна включати підвал або підземний простір, облаштований як укриття, що кардинально впливає на дизайн та вартість будівлі.
Влада також спростила будівельні процедури під час воєнного стану для прискорення критичних проектів. Нові закони 2023-2024 років скоротили бюрократію для проектів, таких як тимчасове житло для ВПО (внутрішньо переміщених осіб) та ремонт пошкоджених війною споруд. Наприклад, отримання певних будівельних дозволів було прискорено з одного місяця до лише п’яти днів. Існує тимчасовий декларативний процес ліцензування, що дозволяє як місцевим, так і іноземним компаніям будувати за спрощеним режимом під час війни. Правила зонування були послаблені для швидкого перепризначення землі для відновлення інфраструктури та житла, дійсні до п’яти років після закінчення воєнного стану. Важливо, що навіть при спрощенні процедур технічні стандарти залишаються в силі: аварійні умови не означають нижчу якість. Навпаки, план відновлення України (керований ЄС, Світовим банком та ООН) передбачає відбудову “відповідно до європейських технічних, екологічних та безпекових стандартів”, включаючи сучасні вимоги енергоефективності та стійкості. Існує чітке прагнення “відбудувати краще”, використовуючи кризу як можливість модернізувати будівельні норми (наприклад, вимагаючи високих рівнів ізоляції та інтеграції відновлюваної енергії в реконструкціях).
Воєнні умови таким чином додали нові рівні до будівельних норм України: положення цивільної оборони (такі як укриття та захист від вибухів), швидші процеси затвердження для терміновихпроектів, та акцент на гармонізації з стандартами ЄС для стійкого відновлення. Ці зміни задають контекст для конкретних норм щодо фасадів, огорож та стель під час війни.
Фасадні системи: воєнні стандарти та міркування безпеки
Ще до війни Україна мала надійну систему стандартів для фасадних систем, особливо для сучасних навісних вентильованих фасадів. Ключові документи, такі як ДБН Б.2.6-33:2018 (проектування зовнішніх стін з фасадною ізоляцією) та ДСТУ Б В.2.6-34:2008 визначають технічні вимоги до ізольованих та вентильованих систем зовнішніх стін. Ці українські стандарти фасадів вимагають, щоб конструкції фасадів забезпечували адекватну теплоізоляцію, захист від вологи та структурну стабільність. Наприклад, ДСТУ Б В.2.6-34 класифікує системи вентильованих фасадів як двоетапні огородження з шаром мінеральної вати та захисною зовнішньою облицівкою, розділеними повітряним зазором. На практиці це означає, що навіть швидкі воєнні ремонти повинні включати належну ізоляцію та облицювання згідно з кодексом для збереження енергоефективності та сухості будівель.
Вибір матеріалів для фасадів у воєнних умовах зсунувся в бік довговічності та пожежної безпеки. Негорючі облицювальні матеріали є наполегливо рекомендованими, як вимагає регламент пожежної безпеки (ДБН Б.1.1-7:2002 про пожежну безпеку будівель). Металеві панельні фасади — виготовлені з оцинкованої сталі або алюмінію із захисними покриттями — стали особливо популярними як для нових будівель, так і для ремонтів. Вони відповідають стандарту ДСТУ Б В.2.7-58:97 для прокатної тонколистової сталі із захисними фарбовими покриттями, забезпечуючи високу продуктивність. Ці панелі негорючі, атмосферостійкі та відносно легкі, що робить їх безпечнішими під обстрілами (вони не додадуть важкого сміття при відриві). Крім того, широкомасштабні пошкодження фасадів війною довели цінність модульних фасадних касет, які можна швидко замінити панель за панеллю. Багато пошкоджених високоповерхівок були тимчасово залатані металевими листами для покриття розбитих секцій — тимчасовий захід, що відповідає вимогам кодексу щодо атмосферозахисту в очікуванні повного відновлення.
Вогнестійкість є критичним аспектом з огляду на підвищений ризик пожеж від ракетних ударів. Фасадна ізоляція та облицювання повинні відповідати рейтингам вогнестійкості, зазначеним у кодексах. Наприклад, мінеральна вата (стандарт для вентильованих фасадів) є негорючою і тому рекомендується як місцевими нормами, так і європейськими стандартами для пожежобезпечних фасадів. Підконструкція облицювання (зазвичай алюмінієві або оцинковані сталеві профілі) та кріплення повинні витримувати високі температури без руйнування, дотримуючись вогневих проектних керівних принципів на основі Єврокоду (наприклад, ДСТУ-Н Б EN 1993-1-2 для сталевих конструкцій під вогневим навантаженням). Під час війни будівельні команди були нагадані владою суворо дотримуватися вимог щодо пожежогасіння фасадів (таких як встановлення пожежних бар’єрів на кожному поверсі за вентильованими фасадами) для запобігання поширенню полум’я. Ці заходи вже довели свою важливість у кількох випадках, коли будівлі, уражені запалювальними снарядами, мали пожежу, локалізовану завдяки відповідним фасадним системам.
Акустичні характеристики фасадів також набули нового значення. З повітряними тривогами та вибухами як постійною загрозою, покращена звукоізоляція сприяє психологічному комфорту мешканців. Українські будівельні норми (узгоджені зі стандартами ISO) встановлюють мінімальну повітряну звукоізоляцію для зовнішніх стін (часто близько 40-45 дБ зменшення). Використання мінеральної вати та багатошарової облицювання у вентильованих фасадах природним чином покращує акустичну ізоляцію — побічна перевага цих систем, яка тепер цінується в пошкоджених війною містах. Наприклад, мешканці відремонтованих будівель з новими ізольованими фасадами повідомляють про помітне зниження зовнішнього шуму, що допомагає їм відпочивати, незважаючи на шум конфлікту зовні. Хоча акустичні критерії можуть не бути першочерговими під час аварійних ремонтів, Державні будівельні норми все ще забезпечують базову звукоізоляцію, яку проектувальники повинні враховувати навіть у швидких реконструкціях.
Монтаж та безпека: Зусилля воєнної реконструкції пріоритизують фасадні рішення, які можна встановити швидко та безпечно. Навісні вентильовані фасади добре відповідають цій потребі — це сухі будівельні системи, що означає відсутність тривалого часу твердіння, як з штукатуркою. Панелі та підконструкції можуть бути встановлені взимку або влітку швидко, що є життєво важливим, коли тисячі будинків потребують ремонту до зими. Для ілюстрації швидкості: команда в Києві змогла перебудувати обстріляну багатоповерхівку металевими фасадними панелями за лічені тижні, тоді як традиційні методи зайняли б місяці. Монтажники також дотримуються оновлених протоколів безпеки: під час повітряних тривог робота зупиняється, а бригади ховаються, як вимагають керівні принципи безпеки праці. Незважаючи на ці переривання, гнучкість сучасних фасадних систем дозволяє бригадам продовжити роботу з того місця, де зупинилися, без псування матеріалу.
Ще одна воєнна зміна — це поштовх до енергоефективних фасадів навіть у аварійних відбудовах. Міжнародні донори часто вимагають, щоб відремонтовані будівлі відповідали сучасним стандартам ізоляції — ніяких “швидких та брудних” виправлень, що марнують енергію. Були зроблені пропозиції модифікувати українські державні будівельні кодекси для забезпечення оновлень енергоефективності для пошкоджених війною будівель. Це означає, що товща ізоляція, кращі вікна та герметичні фасади повинні бути частиною реконструкції. Вже зараз проекти, фінансовані ЄС або ООН, наполягають на відповідних фасадних конструкціях, які зменшують втрати тепла, допомагаючи Україні вирішувати як проблеми воєнних руйнувань, так і проблеми енергетичної безпеки.
Системи огорож: норми та потреби безпеки під воєнним станом
Під час війни металеві коди огорож України розширилися з простого розмежування до критичних функцій безпеки. У мирний час житлові огорожі в Україні зазвичай регулюються місцевими правилами планування — наприклад, огорожі між приватними ділянками часто обмежуються висотою 2,0 м на межах власності (2,5 м з боку вулиці) для безпеки та добросусідства. Не існує єдиного уніфікованого “ДБН огорож”, але існують стандарти для конкретних випадків (як ДСТУ Б В.2.6-*** стандарти для перил на платформах тощо). Під воєнним станом, однак, огорожі безпеки набули нових вимірів, і влада видала аварійні рекомендації для огорожування небезпечних ділянок та інфраструктури.
Периметрова безпека та вибір матеріалів: З підвищеними ризиками саботажу та потребою захисту критичних об’єктів багато організацій встановили зміцнені огорожі. Високоякісні сталеві системи огорож — часто з використанням оцинкованих сталевих профілів або решіток — є кращими через їх довговічність та швидкий монтаж. Оцинковані та покриті металеві огорожі протистоять корозії та зберігають структурну цілісність навіть у суворих умовах, відповідаючи українським стандартам для довготривалого зовнішнього металу (подібно до фасадних панелей). Деякі критичні об’єкти використовують балістично-стійкі огорожі, такі як товсті сталеві плитні стіни або бетонні секції (як показано вище), для захисту від шрапнелі та куль. Хоча це не кодифіковано в типових будівельних нормах, вони керуються військовими та інженерними посібниками. Наприклад, модульні бетонні Т-стіни (збірні секції) були розміщені навколо електростанцій та урядових будівель; вони ефективно діють як тимчасові фортифікаційні огорожі та дотримуються керівних принципів від органів цивільної оборони, а не стандартних ДБН.
Тимчасові огорожі та коди безпеки: Воєнні пошкодження залишили багато споруд частково зруйнованими. Місцеві уряди вимагають, щоб небезпечні руїни були огороджені для захисту цивільних. Будівельні команди використовують тимчасові сітчасті огорожі або фанерні огородження для захисту цих територій. Навіть ці тимчасові огорожі повинні підкорятися загальним принципам безпеки: вони повинні бути стабільними проти вітру, включати попереджувальні знаки та не перешкоджати евакуаційним шляхам. В урбанізованих районах волонтерські групи та комунальні служби встановили тисячі метрів тимчасових огорож навколо місць бомбардувань. Аварійні регламенти уряду дозволяють використовувати публічні кошти на такі терміновоогорожування без повних тендерних процедур, визнаючи це як частину негайного зменшення небезпеки.
Стандарти для дизайну огорож все ще застосовуються, якщо не скасовані експліцитно. Наприклад, при відбудові периметра заводу, потрібно враховувати ДСТУ та СНиП норми для огорож безпеки, які диктують такі речі, як мінімальна ширина воріт для доступу пожежних машин та заземлення металевих огорож для безпеки від блискавки. Електрична безпека також є доречною: війна призвела до більшої кількості резервних генераторів та силових кабелів, що працюють у незвичайних місцях, тому металеві огорожі повинні бути належно заземлені та не розміщуватися занадто близько до під напругою дротів, щоб уникнути ризиків електрошоку — дотримуючись положень Електричного кодексу та ДБН на зовнішні мережі.
В житловій реконструкції деякі воєнні адаптації видимі: багато домовласників обирають суцільні металеві або хвилясті сталеві огорожі для додаткової приватності та захисту, замінюючи хлипкі штахетні огорожі. Ці металеві огорожі, вироблені компаніями, такими як Мехбуд, відповідають стандартам якості та можуть бути встановлені швидко модулями. Вони також часто служать як шумові бар’єри, додаткова перевага, коли генератори або військова діяльність створюють шум. В публічних проектах з’явилися протитаранні бар’єри (сталеві або бетонні) навколо урядових будівель — технічно форма огорожування, призначена для зупинки транспортних засобів, введена як норма безпеки під час воєнного стану.
Хоча норми огорож України можуть не мати єдиного нового документа “воєнного стандарту”, вплив війни очевидний: вищі огорожі, міцніші матеріали та захисні макети є повсюдними. Будівельники та постачальники тісно співпрацюють із місцевою владою, щоб гарантувати, що будь-яке огорожування відповідає як звичайним кодексам, так і ситуаційним вимогам безпеки воєнного стану.
Стельові системи та внутрішня безпека в умовах воєнного часу
Регулювання стельових систем (особливо підвісних стель) в Україні є дещо менш консолідованим, часто спираючись на декілька стандартів для структурної міцності, пожежної безпеки та гігієни. Фактично, як зазначено в недавній галузевій статті, жоден окремий документ не компілює всі вимоги до будівництва підвісних стель, змушуючи проектувальників консультуватися з різними документами ДСТУ, СНіП та ДБН. Ключові посилання включають старий радянський стандарт ДБН 3.04.01-87 “Ізоляційні та оздоблювальні покриття” для практик монтажу, та ДБН 21-01-97 (Пожежна безпека будівель та споруд), який забезпечує вимоги вогнестійкості для внутрішніх елементів. Умови воєнного часу підкреслили важливість цих норм та призвели до додаткових міркувань щодо стель як у новому будівництві, так і в модернізації.
Вогнестійкість та структурна цілісність: При підвищеному ризику пожеж та структурних ударів (від вибухів), стелі повинні бути міцними. Будівельні норми вимагають, щоб системи підвісних стель (решітки, підвіси, панелі) могли витримувати певний рівень сейсмічного або ударного навантаження — неявно корисно для витримування струсів від близьких вибухів. Матеріали, що використовуються в стельових плитках або панелях, повинні бути негорючими або принаймні вогнетривкими. Наприклад, металеві стельові панелі (сталь або алюміній), що виробляються компанією Мехбуд, є негорючими та відповідають нормам пожежної безпеки для оздоблювальних матеріалів, тоді як деякі традиційні плити з мінерального волокна можуть не відповідати. Згідно з ДБН Б.1.1-7, будь-яка стельова конструкція на евакуаційному маршруті повинна зберігати свою цілісність протягом визначеного часу під дією вогню (часто рейтинг 15-30 хвилин). Під час війни були випадки, коли стелі в лікарнях та укриттях були модернізовані до металевих систем спеціально для зменшення пожежного навантаження та уникнення токсичного диму у випадку атаки.
Акустичні та теплові характеристики: Стелі відіграють роль в акустичному середовищі будівлі. Життя у воєнний час часто означає, що багато людей ховаються в підвалах або переповненому житлі, тому контроль шуму та відлуння важливий для комфорту. Українські стандарти (та стандарти ISO з акустики, яким слідує Україна) встановлюють керівні принципи для звукопоглинання стельових матеріалів в офісах, школах тощо. Багато сучасних підвісних стель мають акустичні облицювання, які поглинають звук — цінно, коли люди шукають тиші в укритті, поки зовні виють сирени повітряної тривоги. Додатково, якщо стеля є частиною верхнього поверху під холодним горищем або дахом, ізоляція може бути розміщена над нею відповідно до правил енергозбереження. Це знову ж таки пов’язано з потребами воєнного часу: з енергетичною інфраструктурою під атакою, утримання тепла в будівлях є життєво важливим. Таким чином, будь-які ремонти дахів або заміни верхніх стель виконуються з додатковою ізоляцією відповідно до кодексів енергоефективності (як ДБН Б.2.6-31 про теплову ізоляцію будівель). Донори, що фінансують проекти зимової підготовки, вимагають, щоб відремонтовані стелі відповідали певним R-значенням (теплоопір), забезпечуючи довше збереження тепла в будівлях у випадку відмови опалення.
Монтаж та адаптивність: Встановлення або ремонт стель під час війни супроводжується практичними викликами. Комендантська година, спорадичні відключення електроенергії та нестача матеріалів означають, що надаються перевага простим, модульним стельовим системам. Підвісні металеві стелі є тут вигідними — вони складаються зі стандартизованих панелей та рам, які можуть бути швидко змонтовані навіть невеликими командами з обмеженими інструментами. Згідно з експертами галузі, відсутність спеціальної норми для стель фактично дає проектувальникам гнучкість для адаптації рішень. Наприклад, якщо стеля школи була знесена ударною хвилею від вибуху, інженери можуть спроектувати нову підвісну стелю будь-якої зручної конфігурації, доки вона відповідає основним структурним та пожежним критеріям. Ця гнучкість дозволила творчі рішення, такі як використання перфорованих металевих панелей (для також покращення акустики) або інтеграція світлодіодних світлових панелей у нові стелі для компенсації зламаних світильників. Іншою тенденцією є використання стель в укриттях: закон серпня 2023 року про укриття означає, що багато підвалів модернізуються. Зазвичай, ці укриття пропускають вишукані підвісні стелі на користь відкритого бетону (для максимального простору над головою та міцності). Однак, коли естетичні або комфортні стелі додаються в безпечних кімнатах, вони не повинні компрометувати захист укриття — будь-яка стельова система повинна бути легко знімною для інспекції бетонної плити вгорі, а світильники повинні бути закріплені від вибухів. Монтажники слідують керівництву з посібників цивільної оборони при додаванні елементів у призначених зонах укриття.
Підсумовуючи, хоча норми для стель не змінилися так явно, як для фасадів або укриттів, вимоги воєнного часу вплинули на практику. Є більший акцент на негорючих, легких у встановленні стельових рішеннях, які підтримують безпеку. Команди архітектури та дизайну обережно забезпечують, щоб нові стельові системи в реконструкціях не приховували проблеми або не створювали небезпеки. Навіть деталі, такі як закріплення стельових світильників (щоб не падали під час вібрацій), тепер сприймаються серйозно. З багатьма офісами та лікарнями, що переміщуються внутрішньо (наприклад, переносячи критичні операції на нижчі поверхи), архітектурні стельові системи допомагають швидко адаптувати простори — завдання, з яким місцеві постачальники добре справляються, дотримуючись українських стандартів.
Швидкорозгортуване будівництво та воєнні інновації
Поза традиційними будівельними елементами, війна прискорила впровадження модульних, збірних та балістично стійких будівельних рішень, які були рідкісними в мирному будівництві України. Ці інновації, хоча й не всі повністю відображені в старих нормах, керуються сумішшю нових стандартів та практичного досвіду, часто з міжнародною підтримкою.
Одним із вражаючих розробок є сплеск у сфері модульного житла для переміщених населення. Український будівельний ринок показав 71% збільшення нових виробників збірного та модульного будівництва у 2021-2022 роках порівняно з попередніми двома роками. Цей бум є прямою відповіддю на воєнний попит на швидке житло та реконструкційні рішення. Збірні будівельні елементи — від цілих модульних будинків до панельних будівельних комплектів — розгортаються з вражаючою швидкістю. У Львові, наприклад, збірне житлове селище було зведено за тижні для розміщення сотень ВПО, використовуючи заводські модулі, які просто з’єднувалися на місці. Такі проекти дотримуються основних вимог ДБН (безпека фундаменту, пожежна безпека, санітарія), але також слідують новим керівним принципам, розробленим гуманітарними організаціями для стандартів тимчасового житла (що охоплюють мінімальний простір на особу, ізоляцію тощо). Багато збірних одиниць, наданих через міжнародну допомогу, побудовані згідно з будівельними кодексами ЄС і потім адаптовані до українських потреб. Вони служать моделлю для оновлення місцевих стандартів для охоплення сучасних методів будівництва.
Приклад: ініціатива збірного житла на сталевому каркасі від Метінвест. З мільйонами квадратних метрів нерухомості знищеної та 65% спадом будівельних обсягів у 2022 році, лідери галузі, такі як Метінвест, просували позамайданчикове будівництво. Модулі на сталевому каркасі можуть виготовлятися в безпечних регіонах та доставлятися на місце, зменшуючи потреби в робочій силі в ризикових зонах. Ці модулі відповідають структурним нормам Єврокоду (проектування сталі, сейсмостійкість) і можуть збиратися для формування шкіл, клінік або житлових блоків. Уряд, у свою чергу, працює над визнанням таких структур у будівельному кодексі. Наразі, як зазначає Асоціація збірного будівництва України, існує прогалина в термінології ДБН та стандартах для модульного будівництва, і ведуться зусилля для гармонізації українських стандартів з європейськими для збірних будівель. Війна по суті змусила регуляторів прискорити цю модернізацію — ставитися до швидкозбірних будівель з такою ж серйозністю, як до традиційних.
Балістично стійке будівництво — це ще одна ніша, яку умови воєнного часу зробили основною течією. Це включає такі речі, як кулестійкі скляні фасади, вибухостійкі двері та армовані огорожі, як згадувалося. Хоча вони часто керуються військовими стандартами (як рівні балістичної стійкості НАТО STANAG) або спеціальними стандартами ДСТУ ГОСТ для кулестійкого скла, вони все частіше специфікуються в цивільних проектах. Банки, посольства та навіть деякі сучасні житлові комплекси в зонах високого ризику встановлюють кулестійке скління та композитні панелі на фасадах. Недавня розмова з українськими архітекторами підкреслила, що зробити фасад вибухостійким часто означає додавання міцної підконструкції та шарів ламінованого скла — техніки відомі, але не поширені раніше в цивільному будівництві. Тепер проекти для нових критичних будівель часто включають такі захисні функції, і очікується, що майбутні ревізії будівельних норм будуть посилатися на ці захисні заходи для певних категорій будівель.
Техніки швидкого ремонту також були стандартизовані до певної міри. Український Кластер Укриттів (координаційний орган НГО) розробив СОП для екстреного ремонту пошкоджених війною будівель, які доповнюють офіційні регулювання. Наприклад, вони встановлюють керівні принципи щодо того, як покривати пошкоджені дахи та фасади тимчасовими матеріалами, якість фанери або брезенту для використання тощо, щоб забезпечити мінімальні стандарти безпеки та придатності для проживання до постійного ремонту. Ці практики, хоча й не є формальними державними кодексами, були схвалені місцевими органами влади та відповідають духу українських норм (наприклад, навіть тимчасове покриття фасаду повинно бути вогнетривким та надійно закріпленим).
Коротко кажучи, воєнні інновації в будівництві України відбуваються паралельно з нормативними змінами. Криза прискорила модернізацію: все від енергоефективного проектування до сучасних збірних методів впроваджується, з новими стандартами, що слідують одразу за ними. Оскільки українські регулювання будівництва воєнного часу розвиваються, вони стають все більш орієнтованими на майбутнє, ймовірно, назавжди підвищать якість та технологію будівництва в Україні.
Висновок: Будівництво за кодексом та як Мехбуд може допомогти
Умови воєнного часу в Україні перетворили ландшафт будівельних норм — ввівши суворіші вимоги безпеки (як обов’язкові укриття та вогнезахист), одночасно дозволяючи швидші, інноваційні методи будівництва. Регулювання тепер охоплюють аспекти від вибухостійкості фасадів до висоти огорож та міцності стель в укриттях. Відповідність цим нормам — це не просто юридичний прапорець, а питання безпеки життя та якості реконструкції. Високоякісний місцевий постачальник, такий як Мехбуд, унікально позиціонований для ефективного задоволення цих воєнних регулятивних потреб.
Експертиза Мехбуд у металевих фасадних системах забезпечує, що нові та відремонтовані будівлі отримують облицювання, яке відповідає українським стандартам та готове до війни. Наприклад, їхні оцинковані вентильовані фасади використовують негорючу ізоляцію та покриті сталеві панелі відповідно до вимог ДБН та ДСТУ, забезпечуючи як ізоляцію, так і пожежну безпеку. Ці системи можуть бути швидко встановлені на пошкоджених структурах, відновлюючи захист та відповідаючи українським стандартам фасадів для енергоефективності та безпеки. (Дивіться сторінку продуктів вентильованих фасадів Мехбуд для прикладів відповідних фасадних рішень.)
Аналогічно, металеві огорожні продукти Мехбуд пропонують довговічні периметрові рішення, які відповідають як мирним нормам, так і воєнним потребам безпеки. Від сучасних житлових огорож до промислових огорож, їхні проекти використовують сертифіковану сталь та покриття, які забезпечують довговічність та міцність. Такі огорожі можуть захистити ділянки від несанкціонованого доступу та літаючих уламків, що є критичним під час воєнного стану. Вибираючи місцево виготовлену систему огорож, будівельники можуть бути впевнені, що вона відповідає будь-якому металевому коду огорож України, який може вимагатися, і вони отримують користь від швидших ланцюгів постачання. (Наприклад, металеві огорожі Мехбуд виготовляються в Україні за найвищими стандартами — дивіться їхній каталог огорож для деталей.)
Коли справа стосується внутрішнього оздоблення, Мехбуд виробляє підвісні металеві стельові системи, які відповідають нормам пожежної безпеки та акустичним стандартам. Ці стельові панелі є негорючими та мають стабільні системи кріплення, вирішуючи підвищені проблеми пожежі під час війни. Вони також додають естетичну цінність і можуть інтегрувати освітлення або вентиляцію — корисно для адаптації укриттів або відбудови офісів. Місцеве виробництво означає, що вони можуть бути індивідуально підігнані до проектів та доставлені швидко, велика перевага при відбудові за напруженими графіками. (Досліджуйте асортимент підвісних стель Мехбуд, щоб побачити, як їхні продукти відповідають сучасним вимогам.)
На завершення, українські будівельні регулювання воєнного часу вимагають матеріалів та систем, які є безпечними, стійкими та відповідають кодексу. Залишаючись в курсі українських регулювань будівництва воєнного часу та використовуючи високоякісні металеві системи, будівництво під час цих складних часів може досягти як відповідності, так і швидкості. Компанія як Мехбуд, з її локалізованим виробництвом та глибоким знанням українських стандартів фасадів, норм огорож та вимог до стель, стає неоціненним партнером. Вони не тільки постачають відповідні продукти, але й надають керівництво архітекторам та будівельникам щодо дотримання нових норм — від забезпечення вогнестійкості фасаду до проектування огорожі, яка балансує безпеку з регулятивними обмеженнями. Оскільки Україна відбудовується серед конфлікту, така співпраця забезпечує, що кожен фасад, огорожа та стеля, що встановлюються, сприяють безпечнішому, міцнішому та відповідному стандартам майбутньому для українських міст.