Відкатні ворота

Зсувні (відкатні) ворота стають все більш популярними. Вони надійні, практичні, зручні. Відкатні ворота відкриваються і закриваються, і при цьому водієві не потрібно виходити з машини. Крім того, таку конструкцію можна облаштувати самостійно.

Види воріт

Конструкції діляться на види за критерієм розташування направляючих.

• Підвісні. Полотно підвішується на балку та оснащується роликами. Перевага такого варіанту – довговічність: конструкції служать більше 50 років. Є і недолік: полотно необхідно розміщувати на великій висоті, інакше не зможе проїхати висока техніка.
• Рейкові. Тут все очевидно: полотно пересувається по рейці, розміщеній знизу. Плюсом є компактність конструкції, мінусом – необхідність стежити за станом рейки. Її потрібно чистити від снігу, пилу, листя, сміття. Сторонні предмети можуть заблокувати переміщення полотна.
• Консольні. Полотно підвішується на консольні блоки. Конструкція містить в собі направляючу балку. При відкриванні та закриванні нижня частина полотна не торкається землі.

Консольні відкатні ворота можна встановити не скрізь. Розглянемо ситуації, при яких їх монтаж буде неможливий або утруднений.

• На стороні, куди буде відкриватися стулка, немає вільного місця. Там має бути простір, як півтори ширини отвору. Річ у тім, що стулка, переміщаючись, займає багато місця.
• Паркан знаходиться під кутом стосовно до лінії прорізу.
• Рельєф має явні нерівності. В такому випадку необхідно проводити вирівнювання ґрунту.

Підготовчий етап встановлення воріт

Початкова фаза – огляд ділянки. Необхідно переконатися, що в обраному місці можна буде поставити відкатну конструкцію. Оптимальний варіант – встановлення воріт разом з парканом. У такому випадку елементи будуть повністю відповідати один одному.

Рекомендована відстань між стовпами – 4 метри. Такого стандарту дотримуються в більшості європейських країн, тому комплектуючі конструкцій робляться саме під нього. Крім того, 4-метрова відстань робить простим в’їзд з вузької вулиці.

Стовпи необхідно розміщувати в ідеальному вертикальному положенні. Вони повинні бути надійно закріплені в ґрунті. Добре підходять цегляні та залізобетонні стовпи з перетином 200х200мм, а також стовпи зі сталевої профільної труби 600х400мм.

Проектування

Етап проектування – один з найважливіших, адже помилки призведуть до того, що механізми воріт швидко зносяться. Якщо у вас відсутні навички в цій справі, краще довірте проектування професіоналам.

Найпростіший варіант – скористатися готовим шаблоном від виробника. Детальне креслення дає виконавцю повне розуміння конструкції, а також дозволяє закупити потрібні комплектуючі в необхідних кількостях.

На даному етапі необхідно вибрати, як буде заповнюватися полотно воріт. Найпопулярніші варіанти – металева решітка, профлист, дерев’яна обшивка.

В цілому, перелік робіт такий:

• встановлення стовпів;
• створення фундаменту;
• монтаж електропроводки;
• виготовлення воріт;
• монтаж;
• установка приводу, його настройка.

Що знадобиться:

• зварювальний апарат;
• болгарка;
• будівельний або лазерний рівень;
• молоток;
• шуруповерт, саморізи по металу (200 шт) або заклепочник + заклепки (200 шт);
• профлист – 10 квадратних метрів;
• комплект фурнітури для зсувних воріт;
• профільна труба 60х40 — 20 м, 40х20 — 20 м, 60х60 — 7 м;
• швелер від 16 до 20 см;
• арматура з перетином 10-14 мм;
• протикорозійний ґрунт, ґрунтовка по металу, фарба по металу, розчинник;
• герметик.

Встановлення стовпів

Спочатку викопуються приямки. Глибина повинна перевищувати глибину промерзання ґрунту. На дно засипається пісок і щебінь, все це утрамбовується. Стовпчики встановлюються вертикально (перевіряється за допомогою рівня), заливаються бетоном.

З боку двору кріпляться фальш-стовпи 60х60 мм: до опорного стовпа кріпиться П-подібна рама, а до відповідного – розвантажувальний стовп.

Створення розмітки й фундаменту

Для початку потрібно дізнатися нульовий рівень ділянки, тобто визначити мінімальний рівень заїзду в ворота без урахування дорожнього покриття. Пам’ятайте, що фундамент повинен відповідати рівню заїзду.

З боку відкривання воріт необхідно розрити приямок. Його довжина розраховується за такою формулою: ширина отвору розділити на два, плюс 10 см. Ширина – 40-50 см.

Заставна конструкція, яка згодом буде розміщуватися в фундаменті, виготовляється з швелера й арматури.

Бетонування

Заставна конструкція повинна розташовуватися так, щоб швелер знаходився за нульовим рівнем заїзду. Він повинен розміщуватися в ідеально рівному горизонтальному положенні. Щоб конструкція не зрушила з місця в процесі заливки бетону, рекомендується зробити розпірки зі шматків арматури.

Для створення бетонної заливки необхідно використовувати суміш з класом не нижче М250-М300. Складові замішуються в таких кількостях: промитий пісок (два відра), цемент (одне відро), вода (одне відро або трохи менше), гравій або щебінь (чотири відра).

Для отримання суміші з оптимальною консистенцією варто використовувати компактну бетономішалку. Після укладання суміші необхідно кілька десятків разів проткнути поверхню арматурою для видалення зайвого повітря. Фундамент повинен вистоятися протягом тижня.

Монтаж електропроводки

Якщо ви не плануєте використовувати автоматику прямо зараз, все одно варто закласти елементи на етапі укладання фундаменту. В іншому випадку така робота відніме в майбутньому багато часу і сил.

Щоб змонтувати електропроводку, потрібно мати наступні компоненти:

• силовий кабель ПВС 3х1,5. Він використовується для живлення приводу;
• посилений ізольований сигнальний кабель 4х0,5;
• ШВВП 2х0,75;
• телекабель 75 Ом;
• гофротруба ПНД 20-23 мм.

Важливо! Кожен кабель повинен мати запас довжини в 1,5 метра щодо точки підключення.

Виготовлення воріт

Цю роботу ліпше всього проводити в період вистоювання фундаменту. Збирати полотно рекомендується на рівній поверхні. Для створення розмітки використовують кілочки та шнури. Що стосується розмірів: якщо ширина отвору дорівнює 4 метрам, нижня частина конструкції повинна мати довжину в 6 метрів.

Візуально конструкція складається з двох прямокутників: перший – полотно, другий – противага. Щоб окреслити їх контури, встановлюють упори. Вони розташовуються в одній горизонтальній площині: щоб дотриматися цієї вимоги, використовуйте рівень.

Профільна труба відрізається під необхідні розміри за допомогою болгарки або відрізного апарату. В результаті ви повинні отримати один діагональний профіль, і по два – горизонтальних, вертикальних. Елементи з’єднуються за допомогою зварювання. Діагоналі повинні бути однаковими: рівність перевіряється шнуром або рулеткою. Якщо діагоналі відповідають одна одній, вони проварюються герметичним швом.

Далі полотно воріт зміцнюють ребрами жорсткості та внутрішнім каркасом. Елементи обробляють точковим зварюванням, після чого вимірюють кути й діагоналі. Якщо з розмірами все в порядку, точки контакту ребер жорсткості і рами з’єднують 15-міліметровими швами з кроком не більше ніж 500 мм. Шви обробляються шліфувальною машинкою.

На завершальному етапі до нижньої частини рами приварюють консоль.

Фарбування, монтаж затоплення

Щоб захистити конструкцію від впливу вологи, зазори усувають силіконовим герметиком. Пізніше раму ґрунтують, фарбують і обробляють антикорозійним засобом. Підсушену раму зашивають. Найчастіше застосовується профнастил, який має декоративно-захисне покриття. Він хороший тим, що коштує недорого і не вимагає особливих навичок від виконавця. Крім того, популярністю користується дерев’яне затоплення. Якщо ви бажаєте, щоб ворота гармонійно виглядали з прилеглими будівлями й парканами, це ваш варіант.

Монтаж воріт

На поверхню швелера, який застосовується в якості застави конструкції, монтуються роликові каретки. Важливо! Каретка, розташована найближче до отвору, не повинна контактувати з накатним роликом при відкритті воріт, а дальня каретка не повинна вибивати заглушку, розміщену на кінці рейки, при закритих воротах.

Поверхні кареток прикріплюються до заставної конструкції фундаменту. Робиться це за допомогою зварювального апарату. Рама надягається на поверхню кареток, після чого проводиться установка воріт у вертикальне положення. Щоб конструкція стояла вертикально надійно, до верхньої частини приварюється роликова пластина.

Завершальний етап монтажу – тестування. Необхідно кілька разів відкрити й закрити ворота, перевірити, чи не виникають труднощі при роботі з полотном. Якщо конструкція працює справно, відсутні перекоси й нерівності, монтаж можна вважати виконаним успішно.

Кінцевий етап

• Приварювання верхньої пластини з роликами. Між елементами і стулками має залишатися не менше ніж 2-3 міліметра.
• Установка накатного ролика. Він розміщується попереду консолі.
• Приварювання нижнього уловлювача. Його завдання – накочуватися й трохи піднімати стулку, знижуючи навантаження на каретки.
• Приварювання верхнього уловлювача. У майбутньому він буде захищати конструкцію від негативного зовнішнього впливу.
• Надягання заглушки на 2-ий кінець консолі. Вона не дозволить пилу і бруду потрапити всередину.

На цьому процедура установки воріт закінчується. Якщо ви бажаєте, щоб ворота працювали автоматично, оснастіть систему мотором, електрощитком і так далі.