У будівельній практиці під терміном «алюміній» мають на увазі алюмінієвий сплав. Такі сплави характеризуються: невеликою питомою вагою, високою міцністю й відмінними пластичними властивостями при низьких температурах, а також мають наступні важливі властивості для підвищення експлуатаційних характеристик будівлі:
1. Електропровідність
Алюміній не намагнічується, добре проводить струм і, завдяки цьому, має великий коефіцієнт відбиття електромагнітних хвиль. Алюмінієвий фасад повинен бути заземлений для блискавковідводу. Штировий блискавковідвід на даху будівлі, з’єднаний із шиною, яка веде до заземлення, іноді втрачає контакт через корозію в місцях з’єднання. Натомість будівля з металевим навісним фасадом продовжує залишатися під захистом, завдяки електропровідності елементів облицювання й системи кріплення.
2. Теплопровідність
Алюміній має високу теплопровідність. Повітря в проміжку під облицюванням нагрівається й піднімається нагору. Це сприяє тому, що касети або рейки на фасаді, практично не нагріваються й відповідно, не деформуються (коефіцієнт терморасширения алюмінію ─ 1,2мм/м при різниці температур 50ос). При меншій величині розширення, у процесі нагрівання, зберігаються місця кріплення від надлишкових навантажень і тертя. Якщо не передбачена або порушена компенсація терморозширення панелей, то на фасаді з’явиться прогин, т.зв. опуклості, «лінзи», «міхури». І це не одиничні випадки порушень, а масове «захоплення фасадників».
3. Невелика вага й міцність
Одна з найцінніших якостей алюмінієвих сплавів ─ це їх відносно мала власна вага при високій міцності. Питома вага сплавів алюмінію – 2700-2900 кг/м3, що майже в три рази менше ваги сталі.
Міцність алюмінієвого сплаву залежить від складу й термообробки. Для забезпечення локальної й загальної стійкості навантажених елементів, алюмінієвий сплав підбирається не тільки за характеристиками міцності, як це зазвичай робиться в конструкціях зі сталі, але й по граничних прогинах.
Справа в тому, що алюмінієвий сплав має модуль пружності майже в три рази менший, аніж сталь, а крива плинності не має характерного для сталі насичення. При «перевантаженні», алюміній дає залишкову деформацію, виріб тоншає й деформаційні зміни накопичуються з кожним циклом. Це істотний недолік алюмінію, що вимагає використання такої конструкції так, щоб граничні навантаження не перевищували динамічної границі текучості при залишковій деформації 0,2%. От чому в конструкції з алюмінію закладають 3-х кратний запас міцності, а для сталі ─ 1,5-1,7.
