Скловата – це теплоізоляційний матеріал, що має також і прекрасні звукоізоляційні властивості. Як утеплювач скловата найчастіше сьогодні використовується при утепленні горищ, стін, міжповерхових перекриттів. Беззаперечною перевагою скловати при використанні її в домобудівництві є те, що це матеріал «дихаючий», а це означає, що так звана «точка роси» переноситься в зовнішній ізоляційний шар, при цьому не відбувається відсирівання поверхонь і завдяки цьому в приміщеннях створюється сприятливий мікроклімат. Матеріал дозволяє підтримувати баланс температур: узимку в приміщеннях добре зберігається тепло (а це дозволяє досить суттєво скоротити поточні витрати на опалення), а влітку вони не перегріваються й мають гарні кліматичні показники. Знайшла скловата застосування і в авіабудуванні, там її використовують як гарний звукоізолюючий матеріал, а також як негорючу теплоізоляцію для вузлів з високою температурою, адже скловата може витримувати підвищення температури до 450 градусів по Цельсію, а при певних умовах і вище.
Для виробництва скловати як первинної сировини використовують звичайний пісок, вапняк, буру, доломіт і соду, а також вторинну сировину у вигляді скляного бою. Стандартну скловату одержують двома основними способами: фільєрним або штабіковим, деякі види виробляються із застосуванням дуття. При фільєрному способі скловату одержують шляхом плавлення перерахованих вище компонентів у печі з температурою 1400 градусів по Цельсію. Потім у центрифугах з дуже високою швидкістю отриманий сплав обробляють полімерними аерозолями і в результаті одержують найтонші нитки, з яких згодом і формують спеціальне скло-полімерне волокно. На виході з конвеєра виходить об’ємний волокнистий матеріал, насичений повітрям, щільність якого не перевищує 130 кг/м3. Але завдяки тому, що матеріал цей має досить високу пружність і гарну міцність, його без побоювань пресують, закочують у рулони й герметично упаковують, що значно спрощує його транспортування й зберігання перед використанням.
Вирізняють наступні види скловати з підвищеною стійкістю до температурних коливань: каолінова, кварцова, графітова. Перелік виробів виготовлених з використанням скловати досить великий: це й застосовувані як вітрозахисний матеріал тверді плити, облицьовані скловолокном. У якості пароізоляційного матеріалу використовують плити зі скловати, кашировані фольгою. Випускають також м’які мати, використовувані для облицювання нерівних поверхонь будь-якої форми й плити із синтетичним сполучником, що витримують великі навантаження. Конструкції з якісно виготовленої скловати практично не дають усадки, вони не піддані гниттю й «цвітінню» (утворенню цвілі), а також не поїдаються гризунами. Скловата – хімічно нейтральний матеріал, що не містить шкідливих речовин. Екологічна чистота скловати визначається чистотою сировини, з якої вона виробляється.
Недоліком скловати є деякі труднощі при монтуванні, яка полягає в тому, що ламкі волокна матеріалу, потрапляючи на шкіру, в очі й дихальні шляхи, викликають сверблячку й подразнення. І хоча використання новітніх матеріалів і технологій робить матеріал усе більш і більш безпечним, робота зі скловатою вимагає обов’язкового дотримання правил техніки безпеки. Усі роботи із цим матеріалом проводяться в спецодязі, який не допускає появи відкритих ділянок тіла при русі, у рукавичках і окулярах, у ряді випадків необхідне застосування респіратора.