Ще одна традиційна методика — облицювання фасаду. Ця технологія передбачає первинне вирівнювання стін і монтаж на них декоративних матеріалів:
- Плитки — керамічної, клінкерної, керамогранітної.
- Натурального каменю.
- Декоративної цегли.
- Панелей для облицювання — керамічних та композитних.
Основна проблема при облицюванні фасаду — значна маса матеріалів. Які для цього використовуються. По-перше. Вона спричиняє зростання вимог до якості клею чи іншого розчину, що використовується. По-друге — облицювання важкою плиткою призводить до росту навантаження і на стіни, і на фундамент. Тому облицьовувати варто не всі будинки (в деяких випадках так оздоблюють лише перший поверх або цоколь). Та і економити на матеріалах не слід — дешевий клей швидко втрачає адгезивні якості, тому за рік-півтора ви будете змушені або ремонтувати поверхню, або повністю переробляти фасад.
Плюси облицювання очевидні:
- Висока міцність та стійкість до кліматичних факторів.
- Привабливий вигляд облицьованого фасаду.
- Термін експлуатації, більший за кількадесят кроків.
Нажаль, абсолютна більшість матеріалів для облицювання не може похватитися високими показниками енергоефективності. Тому будинок потрібно додатково утеплювати зсередини — а такий спосіб збереження енергії є не настільки дієвим. Винятки ц цього переліку є (наприклад, фасадні панелі з внутрішнім шаром з пінополістиролу), але вони не настільки поширені на нашому ринку.
Обшивка деревом, сайдингом або ДПК
Дерево використовується у фасадному оздобленні здебільшого там, де його багато і воно недороге. Так, в західних і північних регіонах для обшивки будинків беруть:
- Вагонку.
- Блок-хаус.
- Фальш-брус.
- Інші дерев’яні панелі.
За умови якісної захисної обробки деревина може прослужити доволі довго. Але все-таки вона заливається вразливою і до вологи, і до вогню, тому натуральне дерево — не найкращий вибір для фасаду.