Сайдинг: конструкція та різновиди
Що таке сайдинг?
Сайдингом називають вироби, які призначені для зовнішньої обробки стін будівель та споруд. Для сайдинга характерні:
- Модульна конструкція. Сайдингова обшивка збирається з окремих елементів, які або вмонтовуються встик, або з’єднаються один з одним. Для з’єднання можуть використовуватися найпростіші замки «шип у паз» або складніші засувки, які забезпечують високу герметичність обшивки.
- Невелика маса. Практично весь сайдинг на ринку виробляють з легких матеріалів – тому сайдингова обшивка створює мінімальне навантаження на несучі конструкції та каркас.
- Досить простий монтаж. Одна з переваг сайдингу (будь-якого) полягає в маскування дефектів основи. Легка поверхнева обшивка монтується на каркас з металу або дерева – при цьому не потрібно проводити трудомістке вирівнювання основи.
Матеріали для виготовлення сайдингу
Сьогодні сайдинг, який використовується для зовнішнього оформлення житлових чи комерційних будівель, виробляють із різних матеріалів. Вибір матеріалу залежить від бюджету, вимог до зовнішнього вигляду, а також від умов експлуатації.
Деревина
Дерев’яний сайдинг – це різновид оздоблювального матеріалу, який використовується вже дуже давно. За великим рахунком, сайдинг став еволюційним продовженням простої обшивки.
Як матеріал для виготовлення дерев’яного сайдингу використовується недорога деревина. Щоб захистити сайдинг від деформації, дерево перед монтажем ретельно просушується, а потім обробляється просоченнями з антисептиками, фунгіцидами та речовинами, що знижують горючість. Іноді дерев’яний сайдинг також обробляють мастилами, що тонують – вони не тільки знижують проникність дерева для вологи, але і радикально змінюють його зовнішній вигляд.
Сьогодні використовується дві основні схеми монтажу дерев’яного сайдинга – встик і внахлест. У другому випадку трудовитрати на обшивку будуть значно більшими, але поверхня виглядатиме привабливіше.
ДПК та аналоги
Незважаючи на використання ретельно висушеної (практикується камерне сушіння) і обробленої деревини дерев’яний сайдинг все ж таки схильний до руйнівного впливу вологи. Тому в регіонах з вологим кліматом замість дерев’яної обшивки можна використовувати сайдинг на основі композитних матеріалів.
Примером композитного материала может быть древесно-полимерный композит, который производят на основе целлюлозного волокна с применением пластикового связующего. Качественный ДПК смотрится аналогично доске из натуральной древесины, но при этом не боится влаги и не деформируется.
Еще одна альтернатива натуральному дереву — древесно-целлюлозная смесь. Такой сайдинг стоит дешевле сайдинга из ДПК, но из-за использования клея вместо полимерного связующего служит значительно меньше. Да и по влагостойкости такие изделия если и превосходят натуральную древесину то ненамного.
Вініл (ПВХ)
Сайдинг став справді популярним з появою на ринку дешевого полімерного матеріалу – полівінілхлориду. На основі ПВХ виготовляються панелі будь-якої форми та розміру, при цьому можливості фарбування пластику дозволяють випускати фасадний садінг в максимально великій палітрі.
На сьогоднішній день популярність вінілового сайдингу така, що саме він вважається сайдингом за замовчуванням. До мінусів можна віднести хіба меншу механічну міцність і схильність до розтріскування при низьких температурах. А ось температурні деформації, характерні для ПВХ, досить легко компенсуються за дотримання технології монтажу.
Метал
Металосайдинг – чудова альтернатива сайдінгау з ПВХ. При цьому:
- В якості основи використовується тонколистовий метал з оцинковуванням та зовнішнім покриттям, яке захищає від корозії.
- Профіль сайдинга може бути будь-яким – поряд зі стандартними різновидами користуються популярністю вироби «під брус» або «під колоду».
- Можливості фарбування металосайдингу досить великі, хоча більшість виробників випускає вироби в обмеженій палітрі.
Металосайдинг помітно міцніший за вініловий сайдінг і менш схильний до деформацій. З іншого боку, вироби на сталевій основі більш схильні до корозії, а теплопровідність у такої обробки буде дуже високою.
Фіброцементний склад
Фіброцементний сайдинг одержують шляхом пресування целюлозних волокон із цементним сполучним. В результаті матеріал, отриманий таким способом, має цілу низку особливостей:
- Фіброцементний сайдинг не боїться вологи і не схильний до корозії.
- Міцність обробки досить висока, особливо при значній товщині панелей.
- Догляд за обробкою буде максимально необтяжливим.
На жаль, значна маса обмежує застосування фіброцементного сайдингу – панелі частіше монтують на цоколь, ніж на всю будівлю. Крім того, палітра таких виробів дуже обмежена, тому найкраще підходять для імітації обробки натуральним каменем або дошкою.
Плюси та мінуси сайдингу
Переваги та недоліки сайдингу багато в чому визначиться матеріалом, з якого він виготовлений. Але є ціла низка досить універсальних моментів. До переваг можна віднести:
- Естетичний зовнішній вигляд. Власне, «облагородити» будівлю з мінімальними витратами – основна функція сайдингу.
- Можливість монтажу на нерівну основу з використанням каркасу.
- Можливість розміщення за сайдинговою обшивкою теплоізоляційного шару (формування вентильованого фасаду).
- Гарний захист будівлі від вітру та вологи зі збереженням повітропроникності обшивки.
- Мінімальне (за винятком деяких різновидів сайдингу) навантаження на несучі конструкції.
Если же говорить о минусах, то нужно отметить, что качественный сайдинг стоит не так дешево, а дешевый — не может похвастаться прочностью и долговечностью. Кроме того, сайдинг из-за своей популярности стал весьма узнаваемым, и потому здание, обшитое такими панелями (в первую очередь это касается винилового сайдинга из бюджетного сегмента), выглядит несколько «дешево». Так что для реализации эксклюзивных проектов или для отделки домов премиум-класса стоит подобрать не настолько примелькавшийся вариант.
В целом же сайдинг — это вполне практичное и достаточно универсальное решение для отделки здания снаружи при минимальных расходах времени и средств на подготовку дома. Но, несмотря на объективные достоинства, не лишен сайдинг и недостатков — их стоит учитывать, и по возможности искать более эффективные альтернативы.