Що потрібно знати до встановлення огорожі?

Перед початком встановлення огорожі виникає ряд питань: на якій відстані від будинку, гаража та господарських будівель можна встановлювати паркан, якою має бути мінімальна відстань від будинку до проїжджої частини, чи існують обмеження по висоті парканів, чи потрібно оформлювати які-небудь дозвільні документи на встановлення паркану?

Відповіді на них потрібно отримати до того, як розробляти план огорожі, і тим більше до початку закладки фундаменту і установки стовпів.

Заміський будинок з прилеглою ділянкою повинен бути огороджений парканом не тільки через особисті уподобання господаря, але і відповідно до законів і встановлених норм.

Законодавчі вимоги, що стосуються розміщення парканів

ДБН

ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”

Цей ДБН регулює питання планування та забудови територій, включаючи норми щодо встановлення огорож:

• Висота огорож: Не повинна перевищувати 2 метри в житлових зонах, якщо інше не зазначено місцевими нормативами.
• Прозорість: Глухі паркани вздовж вулиць повинні передбачати зони прозорості для забезпечення огляду та безпеки.

ДБН В.2.3-5:2018 “Благоустрій територій”

Норматив визначає вимоги до благоустрою територій, включаючи встановлення огорож:

• Матеріали: Використання екологічно чистих та безпечних матеріалів.
• Розташування: Паркани повинні розміщуватися таким чином, щоб не порушувати природну вентиляцію та інсоляцію прилеглих ділянок.

ДБН Б.2.4-1-94 “Планування та забудова міських та сільських поселень”

Цей норматив охоплює планування та забудову як міських, так і сільських поселень:

• Естетика та безпека: Паркани повинні відповідати архітектурному вигляду населеного пункту та не створювати небезпечних зон.

СНИП

СНиП 2.07.01-89* “Планування та забудова міських та сільських поселень”

Цей БНіП регулює загальні питання планування та забудови поселень:

• Висота огорож: Не більше 2 метрів у житлових зонах.
• Матеріали: Застосування безпечних матеріалів для будівництва огорож.

СНиП 3.01.01-85 “Організація будівельного виробництва”

Норматив регламентує організаційні питання будівництва, включаючи встановлення тимчасових та постійних парканів:

Вимоги до тимчасових парканів: Повинні бути встановлені для огородження будівельних майданчиків та забезпечувати безпеку.

СНіП 2.01.02-85 “Протипожежні норми”

Цей БНіП містить вимоги щодо протипожежної безпеки:

• Вогнестійкість матеріалів: Паркани, встановлені в безпосередній близькості до житлових будівель, повинні бути виготовлені з вогнестійких матеріалів.

Актуальні ДБН та БНіП, що регулюють питання розміщення та будівництва парканів, спрямовані на забезпечення безпеки, дотримання прав сусідів та гармонізацію архітектурного вигляду населених пунктів. Дотримання цих нормативів дозволяє уникнути юридичних проблем та конфліктів, а також сприяє створенню комфортного та безпечного середовища для всіх мешканців.

До постійних огорож застосовуються загальні вимоги:

• опори повинні бути надійними, мають забезпечувати опір динамічним вітровим навантаженням, а також мають бути стійкими до дощової і талої води;
• огорожа не має затінювати житлові будинки і зелені насадження;
• паркан повинен мати естетичний зовнішній вигляд;
• суцільні (глухі) паркани можна встановлювати тільки з боку вулиці.

Протипожежні та  санітарно-побутові норми встановлення паркану

При встановленні  паркану потрібно обов’язково дотримуватися протипожежних норм, які гарантують безпеку вашої власності та  сусідів. Якщо будинки будуть близько розташовуватися до паркану, це дасть можливість вогню у випадку пожежі швидко перекинутися на огорожу та  на будівлю, що стоїть поруч. Для пожежної машини має бути залишене місце, яке дозволить їй заїхати на територію та  з безпечної відстані загасити пожежу.

Допустима відстань від паркану до найближчої будівлі залежить від того, з яких матеріалів вона виготовлена:

• 6 метрів для споруд з негорючих речовин – бетону або цегли;
• 8 метрів для споруд з негорючих речовин, але з дерев’яними елементами;
• не менше 8 метрів має бути відстань при комбінації горючих і негорючих елементів;
• 15 метрів для будинку з повністю дерев’яними конструкціями.

При встановленні паркану потрібно дотримуватися  санітарно-побутових норм:

• Паркан повинен бути встановлений мінімум в 3 метрах від житлового будинку,  вимірювання потрібно проводити від цоколя до огорожі.
• Найменший проміжок між парканом та найближчою господарською будівлею – 1 м. Схил даху будівлі повинен бути зроблений в сторону вашої, а не сусідської ділянки.
• Від паркану до будівлі, в якій утримується птиця, повинна бути відстань більше 4 м.
• Від паркану до чагарників повинно бути не менше метра, до середніх дерев – не менше 2 м, а до високих – від 4 м.
• Туалет  та вигрібні ями повинні розташовуватися не ближче ніж 12 м від паркану.

Узгодження меж з сусідами

Для початку вивчіть наявні документи – межовий і кадастровий плани, в яких указані межі і площа вашої ділянки. Узгодьте встановлення паркану з сусідами і обов’язково підпишіть акт, в якому чітко вкажіть межі двох ділянок. Не забудьте узгодити його офіційно з кадастровим інженером.

Якщо з сусідами не вийшло домовитися, для виходу зі спірної ситуації спочатку варто звернутися до геодезиста. Він надасть готовий план території з позначеними межовими знаками. Його потрібно узгодити в відповідних органах, після чого можна переходити до встановлення паркану.

Обмеження, що стосуються  конструкції огорожі

Вище ми відзначили, що в акті про встановлення огорож між ділянками бажано відобразити не тільки місце обладнання огорожі, але і її конструктивні особливості. Це робиться для того, щоб убезпечити себе від претензій, що стосуються затінення парканом сусідньої території. Пов’язано це з діючими нормативами СНіП, згідно з якими

• максимальна висота огорожі між ділянками – 1,5 м;
• для глухих конструкцій – 0,75 м.

У більшості випадків висота огорожі регулюється в добровільному порядку. Але якщо є хоча б тінь сумнівів, то варто оформити згоду на встановлення  огорожі обраної висоти документально:

• По-перше, так у вас на руках буде документ, який ви зможете пред’явити в тому випадку, якщо сусід раптово «передумає», і буде змушувати вас зменшити висоту забору за свій рахунок в судовому порядку.
• По-друге, наявність документально підтвердженого узгодження буде вельми корисним, якщо претензії до огорожі пред’явить новий власник ділянки (у разі його продажу).

Резюмуючи першу частину огляду, хотілося б відзначити: дуже мало хто настільки грунтовно підходить до питання узгодження всіх юридичних тонкощів, пов’язаних з встановленням  паркану. Так, в 80% випадків конструкція після встановлення  не викликає ніяких претензій, але іноді виникають ситуації, пов’язані з серйозними юридичними ускладненнями. За наявності щонайменших сумнівів в правомірності монтажу суди виносять рішення про демонтаж огорожі або її переробці за рахунок власника. Тому сума, витрачена на юридичне оформлення процедури, частіще  буває куди менше, ніж розмір збитків від виконання такого судового рішення.

Проектування  та  підготовка  до  експлуатації

Крім юридичних нюансів важливо приділити увагу і технічним аспектам монтажу огорожі. Це стосується завчасного вибору матеріалу та конструкції огорожі, а також обліку умов подальшої експлуатації.

Матеріал  для паркану

Найперший етап проектування – вибір матеріалу огорожі. За великим рахунком, він багато в чому визначає і конструкцію, оскільки використанням багатьох матеріалів накладає суттєві обмеження.

Отже, на якому варіанті зупинитися?

• Дерев’яні паркани – це традиційний варіант. Вони відносно недорогі, легкі  в монтажі, та  мають достатню міцність. Крім того, дерево, особливо якісне, привабливо виглядає. Істотним недоліком  буде невисока стійкість до вологи, а також необхідність в регулярному (мінімум раз в 2-3 року) забарвленні або обробці просоченнями.
• Цегляні, кам’яні та бетонні огорожі – це найпотужніші конструкції. Вони надійні та  довговічні, при цьому їм можна надати цілком презентабельного вигляду (якщо виключити найдешевші бетонні плити). Основних недоліків  у них два: висока вартість та  велика маса, через яку під огорожу потрібно закладати масивний, а тому дорогий фундамент. Ну й  сама процедура зведення такої огорожі може зайняти чимало часу, особливо при кладці з цегли або каменю.
• Металеві огорожі можуть бути самими різними, тому  їх переваги варто аналізувати окремо. Так, найчастіше в цю категорію включають дешеві огорожі зі сталевої сітки або звареної решітки, але сюди ж відносяться й ковані огорожі, та сучасні функціональні огорожі з металевих панелей. Саме останній варіант найбільш прийнятний для більшості ділянок: модульна конструкція таких парканів  дозволяє модифікувати їх для відповідності різним вимогам. Для більшості ділянок оптимальним вибором буде саме встановлення  металевого паркану. Так, коштує від дорожче дерев’яного, але зате по міцності та  довговічності помітно перевершує його.

Яка конструкція  буде оптимальною?

Наступний аспект – конструкція. Ще до недавнього часу було всього два варіанти:

• Суцільний паркан – конструкція  з кладки, або з великоформатних плит,чи  з щільно підігнаних елементів (дошки або ламелі). Вибір на користь суцільної огорожі підвищує рівень безпеки та  приватності, але погіршує огляд з боку ділянки й  сприяє затіненню території.
• Вентильований паркан – має гратчасту конструкцію або збирається з горизонтальних / вертикальних елементів. Встановлення  вентильованої огорожі забезпечує гарне провітрювання та  освітлення прилеглих до огорожі ділянок. З іншого боку, територія за парканом  буде проглядатися ззовні.
• Паркан-жалюзі – варіант, який поєднує всі переваги суцільних та  вентильованих огорож. Конструкція з похилих ламелей дозволяє зберегти природну вентиляцію та  освітлення, забезпечує високий рівень приватності: зсередини така огорожа проглядається непогано. А зовні виглядає як суцільне огородження. Крім того, при виготовленні паркану-жалюзі з металу надійність його буде не набагато нижче, ніж у суцільної металевої огорожі.

Підготовка  основи

Також перед підготовкою до монтажу огорожі потрібно вивчити саму ділянку, а точніше – грунти на ній. Це необхідно, оскільки від грунтів на ділянці не менше, ніж від конструкції самого паркану, будуть залежати вимоги до фундаменту:

• При встановленні  на рухомих грунтах навіть легкі конструкції необхідно монтувати на капітальній основі. Якщо не закласти фундамент, то дуже швидко паркан «поведе» через деформацію каркаса.
• Обводнення грунту (висока залягання грунтових вод або водотривкому горизонту) призводить до швидкої корозії металевих деталей підземної частини каркасу. В таких умовах метал потрібно додатково захищати, використовуючи рулонні матеріали або інгібітори корозії. Нарешті, проблеми можуть виникнути на кам’янистих грунтах. При високій щільності ґрунту гнізда для стовпів або траншеї для стрічкового фундаменту доведеться формувати із залученням спецтехніки – а це забезпечить подорожчання всієї конструкції.

Висновок

Встановлення огорожі – це відповідальний захід, від якості підготовки до якого безпосередньо залежить також  безпека  ділянки,та  комфорт всіх, хто на ній  буде перебувати,та  зовнішній вигляд території. При плануванні монтажу варто відповісти на всі питання, озвучені вище,  що стосуються як юридичних, так і технічних аспектів.