Види фундаментів для паркану
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
31 Січня, 2022
2649  

Види фундаментів для паркану

При встановленні огороджувальних конструкцій майже в 100% випадків виникає необхідність закладки фундаменту. Вибір його конструкції визначається декількома факторами: типом паркану, його габаритами, вимогами до несучої здатності огорожі та  іншіми.

У фундаментів різних типів є свої особливості, переваги та  недоліки. Саме їх ми й  коротко охарактеризуємо  в даній статті.

Вимоги до капітальної основи

Фундамент для паркану – це підземна конструкція, яка закладається при підготовці до спорудження огорожі або безпосередньо при її монтажі. Вона виконує дві основні функції:

  1. Рівномірний розподіл навантаження від захисної конструкції на грунт, щоб уникнути його осідань.
  2. Забезпечення міцності паркану та  його стійкості до зовнішніх впливів (вітрові та механічні навантаження).

Таким чином, до фундаменту для паркану  можна висувати ті ж самі  вимоги, що й  до фундаменту будь-якої будівлі:

  • Механічна міцність. Основа повинна витримувати вагу встановленої конструкції без руйнування та деформації. При цьому фундамент повинен забезпечувати фіксацію опор та  секцій паркану на одному місці, перешкоджаючи їх зміщення.
  • Стійкість до зовнішніх впливів. Велика частина фундаменту знаходиться в грунті, тому пріоритетним  буде захист його від вологи та  грунтових солей.
  • Довговічність. Ця вимога прямо випливає з попередньої. Звичайно, термін служби будь-якого фундаменту обмежений, але дуже бажано, щоб опорна конструкція паркану витримала мінімум 15-20 років без капітального ремонту.

Зверніть увагу! Надземні частини фундаменту (цокольні елементи) також вимагають захисту від атмосферних впливів. Найбільш ефективним способом є монтаж фасонних металевих виробів цокольних козирків, облицювальних планок та інших.

Крім обов’язкових вимог варто врахувати також інші побажання до несучої основи. Як правило, фундаменти для парканів роблять з недорогих матеріалів по відносно простим технологіям. Це сприяє скороченню витрат на огорожу ділянки.

Основні різновиди фундаментів

Від того, наскільки правильно був підібраний фундамент, а також від дотримання технології його облаштування безпосередньо залежать міцність, та довговічність паркану. Оптимальний тип капітальноі основи  визначається в першу чергу типом самої огорожі.

Нижче ми розглянемо найбільш часто популярні  різновиди фундаментів, звернувши увагу на особливості їх конструкції, а також на переваги та  недоліки.

Легкі паркани – сітчасті, гратчасті, металеві (суцільні та  вентильовані) та інші – найчастіше монтуються на стовбувбурній  підставі. Конструкція такого фундаменту гранично проста:

  • На правому етапі ділянка розмічається під встановлення  вертикальних опорних стовпів. Відстань між ними повинна відповідати розмірам однієї секції огорожі.
  • У місцях встановлення  стовпів пробуріваются свердловини або викопуються гнізда для монтажу. Оптимальне заглиблення для основних опор – 1-1,2, для опор воріт та хвірток – 1,5 м. Діаметр свердловини для встановлення повинен на 100-150 мм перевищувати діаметр самого опорного стовпа.
  • Дно свердловин вирівнюється з використанням гравійно-піщаної підсипки. У свердловину засипається близько 20 см суміші гравію з піском, яка потім ретельно трамбується

Зверніть увагу! Для захисту фундаменту від впливу вологи в гніздо для встановлення опори іноді поміщають «стакан» з руберойду або аналогічного матеріалу. Подорожчання конструкції при цьому буде незначним. Зате прослужить фундамент для паркану в рази довше.

  • Після підготовки в гнізда встановлюються опорні стовпи. Опори огорожі ретельно вирівнюються та фіксуються розчалками, після чого гніздо заливається бетоном. Бетон ущільнюється штикуванням для видалення затягнутого повітря  та підвищення щільності.

Після того як бетон набере проектну міцність, можна приступати до монтажу паркану. Набір міцності займає не менше 28 діб, але при певній вправності та  акуратності монтувати секції на забетоновані опори можна вже через 2 тижні.

Стрічкові та стрічково-стовпчасті

На м’яких та  рухливих грунтах використання стовпчастого фундаменту для паркану буде недоцільним. Вся справа в тому, що рухливі ґрунтові маси можуть впливати на підземні бетонні стовпи, викликаючи їх нахил або просідання.

Також стовпчасті конструкції не застосовують при зведенні огорож з важких матеріалів – бетону, цегли, каменю  та інших. Пов’язано це з тим, що кам’яний або бетонний паркан надає значне навантаження на основу, та  стовпи відносно невеликого діаметру не можуть забезпечити оптимально її розподіл.

В цьому випадку закладають або стрічкові, або стрічково-стовпчасті фундаменти.

Стрічковий фундамент за своєю конструкцією аналогічний основам, які закладаються під житлові будинки та господарські споруди (з поправкою на менше заглиблення та ширину):

  • По периметру ділянки викопується траншея, ширина якої приблизно на 20 см перевищує ширину самого паркану.
  • Дно траншеї вирівнюється та покривається подушкою з піщано-гравійної суміші. Подушка ретельно ущільнюється.
  • У траншею встановлюється опалубка з дощок чи  фанерних щитів. У середині опалубка вистилається поліетиленом (для захисту від витікання розчину та від вологи).
  • Закладається арматурний каркас, пов’язаний або зварений із сталевого прута. Конфігурація каркаса та товщина прутків підбирається в залежності від проектної потужності на основу паркану.
  • В опалубку заливається бетон, який потім ущільнюється  штикуванням, або глибинними вібраторами.

Після висихання бетону на такій основі можна зводити навіть дуже важкий паркан: стрічкова конструкція забезпечить йому необхідну стабільність та  довговічність.

Стрічково-стовпчастий фундамент являє собою комбінацію з двох варіантів, описаних вище:

  • Опори огорожі встановлюються в пробурених свердловинах з потрібним заглибленням (до 1,5 м).
  • Між свердловинами прокопуються  траншеї, що з’єднують всі опори в єдину систему. У траншеях встановлюється опалубка та закладається арматура, після чого весь фундамент бетонується.
  • В результаті виходить конструкція, яка, з одного боку, надійно фіксує опорні стовпи, а з іншого – перешкоджає просідання та деформацію огорожі при переміщеннях грунту. Це дозволяє, наприклад, встановити масивний паркан-жалюзі або огорожу з металевих панелей на сталевих опорах на рухомому грунті.

Бутові

Ще один різновид капітальних конструкцій, придатних для облаштування важких, масивних парканів – бутові фундаменти. Робляться вони так:

  • У місці встановлення  огорожі викопується траншея.
  • Дно траншеї ретельно вирівнюється, на ньому формується піщано-гравійна подушка.
  • Поверх гравійної подушки укладається бутовий камінь, скріплений розчином: на кути та на нижній шар – найбільші камені, далі – дрібніші. При укладанні камені розташовуються максимально щільно, а всі зазори заповнюються цементним розчином.
  • Надземна частина основи зводиться за допомогою опалубки та  армується прутком або дротом.

Бутовий фундамент для паркану  це важка та масивна конструкція. Незважаючи на високу трудомісткість кладки, її часто обираюсь  саме для високих огорож з цегли, бетону або каменю. Така основа  виходить дуже міцною та  майже вічною : термін її служби (а значить,  також служби забору) обчислюється десятиліттями.

Пальоворостверкові

Пальоворостверкові основи найчастіше закладають під будинки та інші капітальні споруди. Але якщо вам потрібно встановити паркан на складному грунті, забезпечивши стабільність огорожі розгляньте й цей варіант:

По периметру ділянки наноситься розмітка, що визначає крок установки паль.

  • У грунт встановлюються палі. Раніше використовувалися або забивні (бетонні або дерев’яні), або буронабивні різновиди, але сьогодні все активніше застосовуються гвинтові сталеві палі з подальшою заливкою бетоном.
  • Верхні краї паль вирівнюються, на них можуть встановлюватися спеціальні платформи – оголовки.
  • Всі палі об’єднуються в єдину систему за допомогою ростверку. Ростверк роблять або з бетону (заливається за схемою, аналогічною стрічковому фундаменту), або з металу. Для виготовлення сталевого ростверку використовуються металеві балки або швелери, які приварюються до оголовків або фіксуються на них за допомогою болтів.
  • Ростверк використовується як основа для монтажу огорожі. Маса паркану, встановленого на ростверку, рівномірно розподіляється між усіма палями, що перешкоджає будь-яким деформаціям.

Опорні стовпи: плюси та  мінуси основних варіантів

При закладці фундаменту для паркану  досить часто одночасно з монтажем підземної конструкції встановлюються вертикальні опори. Стовпи, які застосовуються для цього, повинні бути досить міцними та  довговічними – так що підбирають їх саме за таким принципом.

Є кілька варіантів опорних конструкцій, та  для кожного характерні як переваги, так і недоліки:

  • Пластикові. Застосовуються для монтажу легких пластикових огорож. Відрізняються гарною стійкістю до зовнішніх впливів, але малою міцністю.
  • Дерев’яні. Використовуються для встановленя  дерев’яних парканів, в деяких регіонах коштують відносно недорого. Основним недоліком  вважається низька стійкість до вологи: навіть при виконанні захисних операцій (просочення, обмазка, обертання руберойдом) підземні частини дерев’яних опор з часом починають гнити та  вимагають заміни.
  • Азбестоцементні. Труби з азбестоцементу застосовують при монтажі огорож навколо промислових територій. Зволоження вони переносять добре, але для забезпечення необхідної міцності півстіни такої труби потрібно заповнювати бетоном. Ще один мінус – не найпривабливіший зовнішній вигляд.
  • Бетонні. Стовпи з цього матеріалу використовуються при монтажі різних парканів, найчастіше бетонних, металевих або дерев’яних. Зазвичай вони встановлюються в пробурені гнізда та  бетонуються. Відрізняються високою міцністю та тривалим терміном служби. Недоліки  негарний зовнішній вигляд й  велика маса, що ускладнює монтаж.
  • Цегляні. Являють собою тумби, складені із цегли. Як центральний елемент може виступати металева труба. Мають гарну міцність, але для зведення потрібно витратити чимало часу та  коштів.
  • Металеві. Ідеальний варіант для більшості функціональних парканів – як суцільних, так й вентильованих. Можуть закладатися в грунт або приварюватися до закладних в бетонному фундаменті. Для виготовлення використовуються або труби (профільні або круглі), або фасонні вироби з листової сталі. Для захисту від корозії металеві опори покриваються спеціальними покриттями – полімерами або порошковими пігментами.

Висновок

Вибір фундаменту для паркану  та  опорних конструкцій, до яких будуть кріпитися секції, безпосередньо визначає й  надійність, та довговічність всієї огорожі. Саме тому перед початком роботи варто уважно вивчити як саму конструкцію огорожі, так і ділянку, на якій вона буде встановлена. Це дозволить обрати правильну схему монтажу та уникнути прикрих помилок.

author
Anetzel
Об авторе:

Маркетолог предприятия “Мехбуд”. Квалифицированный эксперт по общению с клиентами и партнерами. Всегда готова к общению и сотрудничеству.

Подробнее
0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі