При виробництві та монтажі конструкцій з тонколистового металу – металевих парканів, стель, фасадної обшивки і т.д. – часто виникає необхідність з’єднання декількох деталей. Для цього використовуються різні кріпильні елементи, але частіше застосовують або саморізи, або заклепки.
Дискусія про те, що краще – саморіз або заклепка – ведеться досить давно. У обох варіантів кріплення є переваги і недоліки, і все ж вибір в більшості випадків можна зробити цілком однозначний.
Найбільш очевидний спосіб – з’єднати деталі з тонколистового металу за допомогою саморізів.
Для кріплення використовуються або звичайні саморізи по металу, або саморізи по металу з буром. Другий різновид краще – бур легше проходить метал навіть при значній товщині, що прискорює процес монтажу.
Важливо! При роботі з металом використовуються тільки саморізи з антикорозійним покриттям!
Технологія кріплення гранично проста: деталі просто прикладаються одна до одної і з’єднуються саморізами. Для цього в 95% випадків використовується шуруповерт – але іноді доводиться дотягувати кріплення вручну.
Переваги методики очевидні – простота і швидкість. Кілька секунд – і деталі з’єднані, тому що додаткових дій від майстра не потрібно.
Крім того, при необхідності саморіз можна викрутити для роз’єднання деталей. У деяких випадках це потрібно для демонтажу конструкцій.
Фундаментальний мінус – низька міцність фіксації. Вся справа в тому, що при з’єднанні деталей з тонколистового металу фіксація здійснюється за рахунок часток міліметра на одному з витків шурупа. У спокої цю вистачає, але при найменших навантаженнях тонколистовий метал починає надриватися і деформуватися – тому ймовірність відриву при такому кріпленні дуже висока.
І все ж в деяких випадках застосовувати саморізи можна. Вони будуть досить надійно тримати тонколистовий метал, якщо деталь закріплюється на досить товстому підставі. Так, якщо в якості основи буде використовуватися профіль товщиною від 1,5 мм – саморіз по металу з буром і широким капелюшком фіксуватиме її досить надійно!
Заклепки – альтернатива саморізами. Вони використовуються для формування нероз’ємного з’єднання.
Заклепка – це кріпильний елемент з досить м’якого металу з центральним сталевим стрижнем. При монтажі деталей:
При аналізі заклепок варто почати з мінусів. Основний недолік – велика трудомісткість: під установку заклепки потрібно свердлити отвір, тобто для монтажу потрібна або дриль, або досить потужний шуруповерт.
Потреба у використанні заклепочника теж може бути мінусом при самостійному монтажі – все-таки за популярністю він не зрівняється з шуруповертом, який є майже у будь-якого майстра.
Але все ж заклепки використовують дуже часто, і причина очевидна – висока надійність з’єднання. При розвальцьовування заклепки в момент монтажу формується досить широке кільце, щільно прилягає до металу з тильного боку. Воно утримує деталі на місці набагато міцніше, ніж витки різьблення на самонарізі. Міцність на відрив – більше не просто в рази, а на порядок.
Заклепки використовуються там, де потрібно створити максимально надійне з’єднання, що не розрахованої на швидкий демонтаж. При цьому практично відсутні обмеження по товщині металу – навіть деталі з тонколистової сталі або алюмінію заклепками фіксуються досить надійно.
При роботі з металевими конструкціями можуть використовуватися як заклепки, так і саморізи (з буром, з антикорозійним покриттям). Однак для з’єднання тонколистових елементів – профілів огороджувальних конструкцій, стельових профілів, фасадних касет і панелей -доцільність використовувати саме заклепковий з’єднання. Так, його монтаж буде більш трудомістким – але висока міцність на відрив компенсує трудовитрати! Саме виходячи з цих міркувань співробітники компанії Мехбуд більшу частину конструкцій збирають саме із застосуванням заклепок – а багаторічна служба в умовах вітрових і експлуатаційних навантажень підтверджує правильність такого рішення.