Мокрий або вентильований фасад: що і коли обрати?

• Мокрий фасад
• Переваги мокрої технології
• Вентильовані фасади
• Порівняння вимог по мокрому та вентильованому фасадам
• Вимоги до готової обробки
• Сфера застосування технологій обробки
• Висновок

При проектуванні будівлі доводиться заздалегідь вирішувати цілий ряд принципових питань. І коли черга доходить до зовнішньої обробки, важливо визначитися – мокрий або вентильований фасад буде оптимальним рішенням у ситуації, що склалася? Без аналізу вихідних даних відповісти на це питання неможливо, тому нижче ми постараємося максимально докладно розібратися в використанні технологій фасадної обробки, проаналізувати їх сильні і слабкі сторони, а також навести рекомендації по вибору того чи іншого варіанту.

Мокрий фасад

Технологія облаштування.

Спочатку мокрий фасад був базовою технологією зовнішньої обробки будівель – оштукатурювання застосовувалося стільки ж, скільки людина будує будинки. Але сучасна технологія утеплення та декорування фасаду мокрим способом відрізняється куди більшою складністю:

1. На першому етапі виконується підготовча обробка фасаду. Вона зазвичай включає ремонт дефектів поверхні (тріщин, щілин), нанесення грунтовки та встановлення цокольного профілю. Цокольний профіль фіксується з використанням механічного кріплення і служить опорою для теплоізоляційного шару.
2. Потім підготовлена поверхня утеплюється. Для цього на стіни наноситься клей на цементній основі, і наклеюються теплоізоляційні панелі. При монтажі мокрого фасаду можуть використовуватися як синтетичні (пінопласт, пінополістирол), так і мінеральні (базальтова вата та аналоги) матеріали.
3. Після того як клейова суміш полімеризується, виконується механічна фіксація утеплювача з використанням тарілчастих дюбелів.

Зафіксований теплоізоляційний шар обробляється клейовим складом, а потім штукатуриться із застосуванням армуючої сітки. Оштукатурена поверхня декорується – її або фарбують, або обробляють спеціальною штукатуркою.

Всі матеріали, використовувані для облаштування мокрого фасаду, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель».

Матеріали для мокрого фасаду

Зовнішній вигляд та експлуатаційні параметри обробленого по мокрій технології фасаду безпосередньо визначаються тим, які матеріали застосовуються для його обробки. Вище ми відзначили, що поверх утеплювача, укріпленого армуючою сіткою і вирівняного складом на цементній основі, найчастіше наноситься штукатурка. Якими ж можуть бути фасадні штукатурки, які застосовують в зовнішній обробці:

• Цементні склади – найпоширеніший різновид штукатурок, який підходить для обробки великих поверхонь. Основу становить суміш портландцементу та піску, в штукатурку можуть додаватися мінеральні гранули, що забезпечують підвищення міцності і поліпшення зовнішнього вигляду. Основний недолік – невелика кількість відтінків, тому фасад, оздоблений цементним штукатурним складом, потрібно обов’язково фарбувати фарбою для зовнішніх робіт.
• Силікатні склади теж відносяться до мінеральних штукатурок (основу складає рідке скло). Кварцовий пісок і мінеральна крихта використовуються в якості добавок, які визначають міцність і фактуру обробленого фасаду. Штукатурки на основі силікатної суміші підходять для обробки фасадів, які піддаються інтенсивним навантаженням, але є у них недоліки – складність якісного нанесення та висока ціна.

• Акрилові та силіконові штукатурки. Використовуються в основному при обробці фасадів малоповерхових будівель, хоча останнім часом набувають популярності акрилові суміші з підвищеною міцністю – їх можна застосовувати і при обробці фасадів комерційних об’єктів. Матеріали на основі акрилу і силікону легко наносяться і без зусиль вирівнюються або формуються – це значно прискорює обробку. Перевагою є можливість попередньої колеровки штукатурної суміші, що скорочує часові витрати на обробку мокрого фасаду.

За зовнішнім виглядом штукатурки, яка використовується при завершенні обробки мокрого фасаду, можна розділити на 3 основні групи:

1. Гладкі – тонуються в масі, або фарбуються вже після нанесення і шліфування.
2. Текстуровані – штукатурки, зовнішній вигляд яких визначається закладеними в них мінеральними елементами. Сюди можна віднести як штукатурні суміші з видимими мінеральними гранулами, так і популярні склади, в яких текстура виявляється при нанесенні особливим способом («Короїд», «Баранчик» і т.д.).
3. Фактурні – штукатурки, у яких рельєф формується за рахунок особливого укладання пластичної маси. Можуть бути одношаровими і багатошаровими, одноколірними і тонованими (більш глибокі ділянки мають більш темний відтінок).

Існують ситуації, коли вибір мокрого фасаду буде оптимальним рішенням. Тут на перший план виходять переваги таких фасадів:

1. Відносно мала вага фасадної обробки, що знижує навантаження на несучі конструкції.
2. Менша – в порівнянні з вентильованими фасадами – складність монтажу.
3. Хороші теплоізоляційні показники.
4. Додаткова звукоізоляція та захист від вібрації.
5. Великий дизайнерський потенціал: можна фарбувати в будь-який колір, наносити структурну або мінеральну штукатурку і т.д.

Також до переваг мокрих фасадів можна віднести відносно невисоку ціну, тому в умовах обмеженого бюджету частіше обирають саме цю технологію.

Вентильовані фасади

Структура фасаду

Дискусія про те, що краще – мокрі або вентильовані фасади – була б неповною, якби ви не розглянули другий варіант так само докладно.

Вентильований фасад є багатошаровою конструкцією, яка монтується поверх будівлі. Головною її особливістю є наявність повітряного зазору, що забезпечує збереження природної вентиляції стінового огородження:

1. Основою вентильованого фасаду є каркас, який за допомогою системи кронштейнів закріджується на стінах.
2. В осередку каркаса закладається теплоізоляція. При облаштуванні вентильованого фасаду практично завжди використовуються матеріали на мінеральній основі (базальтова вата) – цим забезпечується паропроникність і низька горючість.
3. Для захисту від продування поверх теплоізоляції укладається вітрозахисна мембрана з односторонньою паропроникністю: вона випускає вологу назовні, але не пускає її всередину теплоізольційного шару.
4. На каркас кріпиться оздоблення фасаду – це можуть бути касети з металу, панелі з керамограніту, фіброцементні плити тощо.

Оздоблення монтується на каркас поверх утеплювача – обов’язково з формуванням зазору.

Зазор, який формується між обробкою та вітрозахисною мембраною, дуже важливий: всередині конструкції формуються висхідні потоки повітря, які ефективно видаляють вологу, що конденсується. Завдяки цьому в приміщенні з вентильованим обробкою мікроклімат буде більш сприятливим.

Матеріали для вентильованого фасаду

Вентильований фасад, як було зазначено вище, монтується на каркасі. Як каркас використовується жорстка конструкція зі сталевого оцинкованого чи алюмінієвого профілю або (рідше) з дерев’яного бруса, просоченого вологовідштовхувальними та вогнезахисними складами.

На каркас поверх утеплювача та вітрозахисної мембрани можуть кріпитися такі матеріали:

1. Дерев’яні панелі – вагонка, фальш-брус, блок-хаус і т.д. Використовуються в основному в приватному будівництві та при обробці заміських об’єктів.
2. Панелі з деревинно-полімерного композиту (ДПК). До складу матеріалу входить целюлозне волокно і полімер, що робить ДПК «гібридом» деревини і пластику. Сьогодні цей матеріал поступово нарощує популярність у сфері фасадної обробки.
3. Фіброцементні плити. До складу матеріалу входить портландцемент та волокнисті матеріали, які дозволяють забезпечити плитам високу міцність та добрі теплоізоляційні показники. Дуже часто зовнішня поверхня плити покривається декоративним шаром з ПВХ або поліуретану, тому такі конструкції не вимагають фарбування.
4. Панелі з керамограніта. Цей штучний камінь дуже популярний в фасадній обробці. При цьому на сьогоднішній день активно використовуються системи прихованого монтажу, що дозволяють зробити навісний керамогранітний фасад візуально монолітним.

1. Панелі з ПВХ. Ця група виробів представлена в основному сайдингом, який широко застосовується в приватному малоповерховому будівництві.

Окрему – і досить велику групу – матеріалів для монтажу вентильованих фасадів складають металеві вироби. Сюди можна віднести:

1. Металосайдинг.
2. Фасадні касети та панелі.
3. Панелі-жалюзі.

Для металевих касет та панелей, які використовуються в оздобленні фасадів, характерні висока міцність, довговічність та привабливий зовнішній вигляд. Крім того, можливість нанесення захищено-декоративних покриттів в різних кольорах дозволяє обробляти фасади комерційних об’єктів в корпоративних відтінках.

Переваги вентильованих фасадів

Питання про те, коли обрати вентильований фасад, теж варто вирішувати після ретельного аналізу переваг:

1. Встановлення навісної вентильованої конструкції дозволяє приховати всі дефекти основного фасаду (аж до маскування кривизни стін).
2. Багатошарова структура забезпечує ефективну теплоізоляцію, гідроізоляцію та захист від продування.
3. Використання міцних матеріалів для обробки підвищує стійкість фасаду до зовнішніх чинників і продовжує термін його служби.
4. Теплоізоляція із застосуванням мінеральних матеріалів робить фасад пожежобезпечним.

Справедливості заради, варто відзначити і мінуси. За умови використання якісного утеплювача, а також гарних та довговічних матеріалів для обробки, вартість вентильованого фасаду буде вище, ніж у фасаду, обробленого за мокрою технологією. Та й кваліфікація майстрів при монтажі вентильованих конструкцій грає куди більш важливу роль.

ПОРІВНЯННЯ ВИМОГ ПО МОКРОМУ ТА ВЕНТИЛЬОВАНОМУ ФАСАДУ

Нормативні вимоги

При проектуванні фасадної обробки необхідно брати до уваги також вимоги до фасадів. Єдиного нормативу тут немає, тому враховувати потрібно відомості, розміщені в декількох джерелах.

Для мокрих фасадів найбільш важливими будуть:

1. ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель».
2. ДБН В.2.6-33-2008 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації».
3. ДСТУ Б В.2.6-36:2008 «Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками».

Для вентильованих фасадів:

1. ДБН В.2.6-31:2016 і ДБН В.2.6-33-2008 (зберігають актуальність).
2. ДСТУ Б В.2.6-35 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком».
3. ДСТУ Б В.2.6-34 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Класифікація й загальні технічні вимоги».

При цьому металеві вироби для вентильованих фасадів повинні відповідати вимогам таких нормативів:

1. ГОСТ 24767-81 «Профілі холодногнуті з алюмінію та алюмінієвих сплавів для огороджувальних будівельних конструкцій».
2. ДСТУ Б В.2.6-3-95 (ГОСТ 22233-93) «Профілі пресовані з алюмінієвих сплавів для огороджувальних будівельних конструкцій».
3. ДСТУ Б В.2.7-58-97 (ГОСТ 30246-94) «Прокат тонколистовий рулонний із захисно-декоративним лакофарбовим покриттям для будівельних конструкцій».

Окрему групу вимог складають вимоги до пожежної безпеки фасадних конструкцій:

1. СНиП 21-01-97 «Пожежна безпека будівель та споруд».
2. ДБН В.1.2-7-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель та споруд. Пожежна безпека».

Порівняльна таблиця характеристик фасадних систем

Вимоги до основи

Щоб мокрий фасад ефективно функціонував, необхідно:

1. якомога ретельніше вирівняти поверхню основи, забезпечивши щільне прилягання теплоізоляційного матеріалу до стінового огородження;
2. максимально зміцнити основу, видаливши всі фрагменти які слабо тримаються або відшаровуються;
3. повністю виключити рухливість основи в результаті осідань та інших деформацій, щоб уникнути розтріскування штукатурного шару;
4. забезпечити гідроізоляцію підстави та його захист від ураження грибками та бактеріями під шаром утеплювача.

Порівняння технологій: робимо остаточний вибір

Розібравшись з основами технологій обробки і проаналізувавши їх переваги, ми маємо повне право порівнювати їх між собою. Отже, що ж вибрати – вентфасад чи мокрий фасад?

Для початку – параметри, за якими ці варіанти еквівалентні:

1. Теплоізоляція. Як при штукатурній обробці, так і при монтажі навісних конструкцій можна підібрати оптимальну товщину теплоізоляційного шару, яка забезпечить необхідний рівень енергозбереження.
2. Шумоізоляція. Як і у випадку з захистом від тепловтрат, на ефективність ізоляції від зовнішніх гучних звуків в першу чергу впливає структура панелей та утеплювача. Обидва варіанти обробки добре захищають стіни від проникнення вуличного шуму.
3. Пожежна безпека. Якщо матеріали, які використовуються для обробки фасадів, відповідають вимогам нормотивів, то про горючість обробки турбуватися не доведеться. У випадку з мокрою технологією захист забезпечує штукатурний шар, а при монтажі вентильованого фасаду майже завжди використовуються негорючий утеплювач (мінвата) та вогнестійке облицювання.

Тепер розглянемо ситуацію, коли той чи інший варіант буде кращим.

Вимоги до основи для вентильованого фасаду менш суворі:

1. фасадна обробка відмінно компенсує всі нерівності, тому попереднє вирівнювання не потрібно. Досить демонтувати конструкції, які будуть заважати виробництву фасадних робіт;
2. міцність основи повинна бути достатньою, щоб утримувати вагу несучої конструкції, утеплювача і обробки. Наявність обробки, яка відшаровується, небажана, але на загальну міцність конструкції каркаса особливо не впливає;
3. конструкція вентильованого фасаду передбачає нормалізацію режиму вологості за рахунок провітрювання, тому роботи з гідроізоляції та захисту від грибків на основній стіні можна проводити в менших обсягах.

Аналіз цих вимог показує, що вентильовані фасади менш вимогливі до якості підстави, а це значить, що вони підходять для обробки більшого числа будівель, що знаходяться в самому різному стані.

Вимоги до готової обробки

Заключна частина аналізу передбачає порівняння вимог до оброблених поверхонь. Велика частина їх буде збігатися – як для вентильованих фасадів, так і для поверхонь, оброблених за мокрою технологією:

1. відсутність перепадів площини;
2. ефективна теплоізоляція;
3. пожежна безпека;
4. механічна міцність.

При цьому мокрі фасади:

1. Повинні оброблятися із застосуванням штукатурних складів, які добре протидіють механічним впливам.
2. Не повинні відшаровуватися від основи (а також не повинно відбуватися розшарування теплоізоляційного і штукатурного шарів).
3. Не повинні тріскатися в результаті усадки штукатурного шару або декоративного покриття.

Вентильовані фасади:

1. Повинні монтуватися з мінімальними зазорами між елементами оздоблення (допустима величина зазору визначається проектом і типом використовуваних оздоблювальних матеріалів).
2. Повинні забезпечувати можливість заміни елементів оздоблення при їх пошкодженні.
3. При використанні металевих деталей обробки зобов’язані добре протистояти корозії (для цього використовуються алюмінієві або оцинковані сталеві деталі з захисно-декоративним полімерним покриттям).

Дотримання цих вимог обов’язково контролюється при здачі об’єкту.

Коли обрати мокрий фасад?

1. Якщо необхідно мінімізувати витрати на зовнішню обробку.
2. Якщо потрібно звести до мінімуму навантаження на несучі поверхні (старі стіни, легкі фундаменти).
3. Якщо стіни досить рівні і не вимагають великих витрат для підготовки.
4. Якщо немає особливих вимог до механічної міцності та зносостійкості фасаду (тобто ризик вандалізму мінімальний).
5. Якщо необхідно реалізувати класичний дизайн, який передбачає виконання розпису, ліпнини або нанесення декоративної штукатурки.

Коли обираємо вентильований фасад?

1. Якщо потрібно виконувати роботи взимку або при мінусовій температурі.
2. Якщо необхідно замаскувати суттєві дефекти та кривизну існуючого фасаду без капітального вирівнювання стін.
3. Якщо потрібно забезпечити фасаду максимальну міцність, довговічність і стійкість до зовнішніх чинників.
4. Якщо необхідно нормалізувати вологість в приміщенні за рахунок підвищення ефективності природної вентиляції стін.
5. Якщо необхідно реалізувати сучасний індустріальний або мінімалістичний дизайн (наприклад, поєднати металеві панелі, касети або профілі-жалюзі зі склінням).

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ОБРОБКИ

Резюмуючи наведені рекомендації, можна виділити основні сфери використання мокрих та вентильованих фасадів.

Мокрі фасади частіше застосовуються:

1. При обробці приватних малоповерхових будинків і котеджів.
2. При бюджетному масовому утепленні багатоповерхових житлових будинків (так зване «клаптеве» утеплення квартир).
3. При реставрації історичних будівель, де важливо зберегти первісний ліпний декор та фактуру стін.

Сфера застосування вентильованих фасадів значно ширша. Вона включає:

1. Сучасне приватне будівництво (будинки в стилі Hi-Tech, модерн, мінімалізм).
2. Оформлення новобудов в області багатоповерхового житлового та преміум-будівництва.
3. Обробку фасадів громадських та адміністративних будівель.
4. Оформлення комерційної нерухомості – офісних і бізнес-центрів, магазинів, ТРЦ, автосалонів, готелів тощо.

У приватному секторі зазвичай використовується вініловий сайдинг, металлосайдінг або рейкові конструкції, у багатоповерховому – недорогі та надійні металеві касети. Громадські будівлі часто облицьовують керамогранітом, а що стосується комерційної нерухомості, то тут перелік матеріалів найширший – від скляних панелей до алюмінієвих композитних касет та сучасних фасадів-жалюзі (Blinds), які забезпечують ексклюзивний зовнішній вигляд та довговічність.

Висновок

Як і у мокрого, так і у вентильованого фасаду є свої незаперечні переваги та певні нюанси монтажу. Вивчивши технологічні особливості кожної системи та скориставшись порадами з цієї статті, ви зможете зробити повністю обґрунтований та усвідомлений вибір, який дозволить отримати довговічний, естетичний та енергоефективний фасад, що максимально відповідає бюджету та технічним вимогам вашого об’єкту.