Встановлення огорожі: складні юридичні аспекти

• Нормативи, що регулюють встановлення парканів
• Норми по відстані від паркану до різних об’єктів
• Максимальна висота парканів
• Оптимальна процедура встановлення
• Правозастосовча практика
• Висновок

Паркан – це конструкція, яка встановлюється на кордоні приватного об’єкту для видділення його від сусідніх територій. Але дуже часто встановлення такої конструкції стає приводом для претензій з боку сусідів, які можуть переростати в серйозні конфлікти та  судові розгляди.

Щоб звести до мінімуму ризик таких конфліктів, варто заздалегідь вивчити нормативно-правову базу та обговорити всі нюанси з усіма зацікавленими сторонами.

Нормативи, що регулюють встановлення парканів

Перше, що варто усвідомити – список документів, в яких можуть міститися корисні відомості.
Основні джерела цієї інформації:

• Земельний кодекс України.
• Цивільний кодекс України.
• ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міськіх та сільських поселень
• ДБН Б.2.2-5: 2011. Благоустрій територій
• СН 441-72 Вказівки по проектуванню огороджень площадок та ділянок підприємств, будівель і споруд.
• СП 53.13330.2011 Планування і забудова територій садівничих (дачних) об’єднань громадян, будівлі та споруди.

Нормативне врегулювання огороджень в Україні має ряд проблем, які в в найближчому майбутньому  вирішені не будуть:

• Велика частина нормативів – «родом з СРСР», і тому не враховує сучасні реалії.
• Частина нормативів або є калькою з відповідних стандартів, прийнятих в РФ, або просто відсутня у нормативній базі (на практиці рекомендують просто робити з оглядкою на ГОСТ / СНиП в РФ).
• Стан судової системи не дозволяє передбачити рішення того чи іншого випадку якщо справа дійде до оскарження правомірності встановлення паркану в суді.
  Вдіяти з цим власник ділянки нічого не зможе, тому доведеться працювати в існуючих умовах, перестраховуючись та  мінімізуючи ризик позовів з боку сусідів.

Норми по відстані від паркану до різних об’єктів

Перша група обмежень стосується відстані від паркану  до різних об’єктів. Тут, до речі, починаються і перші протиріччя, тому що за логікою паркан потрібно встановлювати на межі – але це не завжди дозволяє виконати вимоги нормативів.

Отже, мінімальна відстань від паркану до:

• Житлового будинку – 3 метри (міряємо від цоколя)
• Господарської будівлі – 1 метр.
• Чагарнику – 1 метр.
• Дерева -2 метри (високого – 4 метри).

Окрему групу вимог співставляють протипожежні норми хоча вони стосуються відстаней до паркану лише побічно. Згідно з цими нормативами, відстань між об’єктами на сусідніх ділянках має становити від 6 (для повністю негорючих об’єктів) до 15 метрів (для будинків  з дерева).

Проблема тут наступна: ці вимоги можуть бути застосовані на практиці тільки при плануванні забудови або при іі переплануванні. Якщо ж ви просто  встановлюєте новий паркан, то особливого впливу на ваші дії ці нормативи не зроблять.

Максимальна висота парканів

Найпоширеніша ситуація – це конфлікт між сусідами з приводу встановлення занадто високого паркану, що надмірно затінює ділянку. Саме тут ми стикаємося з найбільшою кількістю проблем правового характеру.

Ті нечисленні документи, які регламентують висоту огороджень, стосуються дачних та садових товариств:

• Для суцільних огорож між ділянками припустима висота становить 0,75 м.
• Для вентильованих огорож – 1,5 м (іноді – 2,2 м) при прозорості не менше 50%.
• Для зовнішнього огородження (тобто  яке виходить на вулицю або інше місце загального користування) – 2-2,2 м.

По-перше, місцеві ради можуть переглядати ці норми, і тому чіткі  значення бажано дізнаватися в районних та  міських адміністраціях.

По-друге, за межами садових товариств ці норми прямої дії не мають (хоча на них і посилаються у правозастосовчій практиці). Тому керуватися доводиться місцевими нормативами (якщо вони є) та  ст.103 Земельного кодексу, яка при облаштуванні огорож рекомендує дотримуватися правил добросусідства.

Як бачите, ситуація складна. Тому нижче ми наведемо рекомендації щодо мінімізації ризиків, та розповімо, що можна зробити, якщо ви незадоволені діями сусідів.

Оптимальна процедура встановлення

Якщо ви плануєте встановлювати паркан, то діяти потрібно за таким алгоритмом:

• Вивчення межового та кадастрового плану.
• При наявності спірних питань – залучення до роботи експертів та встановлення меж ділянки в реальності.
• Розмітка лінії, по якій буде встановленний паркан.
• Складання акту про поділ ділянок із зазначеною лінією встановлення огорож.
• Внесення в акт інформації про конструкцію огорожі (матеріал, висота, прозорість).

Складений акт погоджуємо з сусідами та даємо їм на підпис (підписує документ власник / власники ділянки). Далі акт узгоджується з представником кадастрової служби.

Недоліки  такого підходу є очевидними: фінансові витрати будуть значними, та й часу ви витратите чимало. Водночас потрібно врахувати ще кілька аспектів:

• Законодавство періодично змінюється, та оптимальний алгоритм дії бажано дізнаватися в місцевій адміністрації та у юристів, які спеціалізуються в області земельного права.
• У разі конфлікту з сусідами ваша позиція буде краще захищена з боку закону. Але це аж ніяк не гарантує, що суд прийме рішення на вашу користь, особливо при встановлені на кордоні ділянок глухого паркану  вище 1-1,5 м.

Ст.103 Земельного кодексу, про яку ми говорили, прямо зобов’язує сусідів співпрацювати при вирішенні питань, що стосуються також  і встановлення парканів. Згідно ст.158 того ж документа при відсутності консенсусу спірні питання вирішуються:

• Спочатку -органам місцевого самоврядування.
• Потім (при незгоді з рішенням міської / районної ради) – в судовому порядку.

Тому, якщо ваш сусід встановив паркан, який  забезпечує вам незручності (наприклад, затінює прилеглу територію або загрожує вашій безпеці), діяти потрібно в такому порядку:

• Спробувати «полюбовно» вирішити проблему (це не спрацьовує майже ніколи, але про це у вас обов’язково запитають, тому поговорити – потрібно!).
• Звернутися за консультацією до фахівця в галузі цивільного та / або земельного права з вашого регіону.
• Звернутися з заявою до місцевого виконавчого комітету районної, сільської або селищної ради.
• При відсутності реакції з боку сусіда – скласти позовну заяву до суду.

Перспектива позитивного розгляду справи залежить від вихідної ситуації, але в цілому (навіть за умови саботування відповідачем судового процесу) вона цілком достатня. В ідеалі відповідача зобов’яжуть привести конструкцію огорожі до норми (необхідно, щоб в судовому висновку було чітко вказано, до якої саме) за свій рахунок, а також змусять сплатити всі судові витрати.

Висновок

Вирішення проблемних питань з місцем встановлення  та  конструкцією огороджень в судовому порядку – справа довга, витратна та  не завжди перспективна. Щоб уникнути проблем, краще доручити проектування професіоналам, та  заздалегідь узгодити з сусідами конструкцію огорожі. Втім, допомагає це не в 100% випадків – але тоді в суді ваша позиція буде більш обгрунтованою, та шанс на вирішення питання в вашу користь зросте.