Паркани-жалюзі: історія конструкції

Паркани-жалюзі, що  ще з недавна  вважалися екзотичними конструкціями, сьогодні виробляються багатьма компаніями і активно використовуються при впорядкуванні як приватних територій, так і комерційних об’єктів – житлових комплексів, стоянок, готелів, ТРЦ і т.д. При цьому з’явилися паркани-жалюзі досить давно – нехай і не в сучасному вигляді. Про історію таких конструкцій і про те, як вони еволюціонували, ми розповімо в нашій статті.

Жалюзі: поява конструкції

Жалюзі – це конструкція з окремих панелей, встановлених під кутом. Спочатку такі системи встановлювалися в вікнах, тому саме з вікнами пов’язані основні етапи розвитку:

Перші згадки про «віконницях з похилих пластин» зустрічаються в хроніках близькосхідних держав. Такі рамки використовувалися вже в 4-5 століттях нашої ери арабами і берберами – в жаркому кліматі жалюзі забезпечували вентиляцію приміщення, при цьому захищали кімнату від прямих сонячних променів, але не затінювали її повністю.

• Приблизно в цей же час конструкції, аналогічні віконним жалюзі, стали використовувати і в якості огорож. Правда, виконували вони, скоріше, декоративну функцію: ставили легкі дерев’яні рамки і похилими планками , по периметру внутрішніх двориків  й  навколо клумб – тобто всюди, де була потрібна напівпрозора тінь.
• Датою попадання конструкцій-жалюзі в Європу більшість істориків вважає 711 рік. Саме в цьому році почалося вторгнення арабів в Іспанії та разом з ними туди ж потрапило й багато «культурних артефактів». У всякому разі, ні в літописних, ні в графічних джерелах до цього часу жалюзі не згадуються.

• Наступна важлива географічна віха в русі жалюзі по Європі – Франція. Вчені сперечаються про час появи таких конструкцій, але приблизно в 15 столітті слово jalousie вже використовувалося. Означало воно, до речі, «ревнощі» – тобто буквально «конструкція, яка не дозволяє зовні дивитися на жінку всередині будинку або двору» (простежуеться арабське коріння, адже не дарма там жалюзі застосовувалися для огородження гаремів та «жіночих половин» в будинках).
• З Франції віконні жалюзі та огороджувальні конструкції такого типу поступово поширилися по Європі, а потім і за океан – в США. Так, вже в 60-х роках 18 століття в рекламних нотатках пропонували «пофарбовані в будь-який колір за вашим вибором нові жалюзі для вікон». Для виробництва огороджувальних конструкцій в США жалюзі майже не використовувалися – виключно в силу традицій.

Таким чином, на початок 20 століття склалася цілком певна картина: паркан-жалюзі виконував виключно декоративну функцію, а також використовувався для огородження територій, які потребують приватності. Його механічні характеристики і складність виготовлення (в порівнянні з простими Жердєва парканами та штахетниками) не дозволяли використовувати огорожі-жалюзі для захисту територій від проникнення.

Ситуація могла змінитися тільки зі зміною технологій, що й сталося. Як же змінювалися паркани-жалюзі протягом всієї історії їх існування, розповімо в нашому огляді.

Еволюція парканів-жалюзі

Паркан-жалюзі пройшов досить тривалу еволюцію, починаючи від стандартних дерев’яних конструкцій та  закінчуючи парканами-жалюзі в їх сучасному вигляді. Як же відбувалася ця еволюція?

Дерев’яні вироби

Найпершим матеріалом для виробництва парканів-жалюзі було дерево. Спочатку, в країнах Близького Сходу, такі огорожі виконували функцію забезпечення приватності  й регулювання мікроклімату. Відповідно:

• Для виготовлення ламелей бралися легкі й рівні планки невеликої товщини.
• Планки ретельно просушують щоб уникнути деформації.
• Іноді вони оброблялися відкритим полум’ям, що замінювало просочення антисептиком.
• На готовий виріб наносили  лак або фарбували.

В Європі почали застосовувати жалюзі  також для огородження територій (але все ж в основному – всередині ділянки). Тільки з середини 19 століття, а подекуди лише після Другої світової війни дерев’яні паркани-жалюзі почали використовувати в якості зовнішніх огорож. Ключовим питанням була безпека: дерев’яна конструкція відрізнялася великою складністю і трудомісткістю у виготовленні, а ось переваг по міцності перед стандартним штахетником або суцільним парканом з дощок у неї майже не було. Тому дерев’яні паркани-жалюзі встановлювали  (та продовжують встановлювати ) в основному на захищених територіях – в передмістях з благополучної криміногенною обстановкою, в котеджних селищах і т.д.

Металеві вироби

Важливою віхою в придбанні парканом-жалюзі сучасного вигляду стало створення в 1920 році верстати для профілювання  металу. Пристосування, створене американським інженером Генрі Палмером, дозволяло з мінімальними витратами  гнути тонколистовий метал:

• Починаючи з 1930 років на верстатах Палмера стали виробляти металеві профілі, які використовувалися в тому числі й  для створення огорож.
• В якості сировини використовувалася оцинкована сталь (патент французького хіміка Станісласа Сореля від 1836 року).
• Такі панелі також використовувалися   для виготовлення парканів-жалюзі. Але популярністю вони не користувалися: навіть після фарбування складами для металу оцинковка виглядала не дуже привабливо, тому конструкції-жалюзі поступалися по попиту  звичайним панельним та  суцільним огорожам.

Вироби з полімерним покриттям

• Перші досліди в цьому напрямі велися вже в 30х роках 20 століття.
• Починаючи з 1973 року в США й Європі починають активно використовувати технологію нанесення порошкового пігменту за допомогою фарбопультів. Спочатку фарбують вже профільовані вироби, а потім й  листовий метал до гнучкі.
• До початку 21 століття асортимент полімерних покриттів для металопрофілю, що використовується у виробництві парканів-жалюзі, розширюється: поряд з поліестером починають використовувати пластизол, пурал, ПВДФ та  аналоги.

Саме в кінці 20 століття на ринку з’являються сучасні паркани-жалюзі з металу. Вони об’єднують вже  звичні на сьогодні риси:

• Секції огорожі збираються з окремих ламелей, встановлених під кутом та  забезпечують захист від сторонніх поглядів зі збереженням вентиляції й проникливості для світла.
• Паркан збирається за модульним принципом:  каркас можуть пристосовуватися за розмірами й монтуватися на місці встановлення з використанням механічного кріплення (зварювання не обов’язкове).
• В якості сировини для виробництва ламелей використовується оцинкована сталь з полімерним покриттям або алюмінієвий профіль, пофарбований із застосуванням порошкової технології.

На пострадянському просторі паркани-жалюзі почали використовуватися набагато пізніше, ніж в Європі або США:

1. Приблизно з середини 90-х років деякі ентузіасти, а за ними і деревообробні підприємства починають копіювати зразки парканів-жалюзі з популярних журналів, присвячених ландшафтному  дизайну.
2. Починаючи з нульових підприємства починають випуск профільованих металевих виробів з оцинкованого металу з полімерним покриттям. Приблизно 2003-2005 роки можна вважати датою появи металевих парканів-жалюзі на вітчизняному ринку.

Починаючи з 2010-2012 років популярність таких конструкцій стрімко зростає. Використання сучасного обладнання дозволяє підтримувати високі стандарти якості при виробництві парканів- жалюзі, а їх конструктивні особливості вигідно відрізняють такі системи від простіших огорож.

Дизайнерський потенціал металевих огорож Жалюзі

Популярність парканів-жалюзі зростає і в усьому світі. Чи не відстають і дизайнери. Так, відмінним прикладом впровадження технології була установка в 2012 році архітектором Чино Дзуккі колосального вертикального паркану-жалюзі навколо підземного тунелю Ведеджіо – Кассатаре, що будувався, який мав зв’язати Лугано зі швидкісним шосе Мілан-Цюріх. Як і належить такій системі, паркан-жалюзі (правда, не горизонтальний, а вертикальний) надійно приховав будмайданчик від сторонніх очей. При цьому конструкція вийшла настільки вдалою, що після завершення будівництва її вирішили не демонтувати (нехай і на деякий час) – так паркан-жалюзі став туристичним об’єктом.

Металеві огорожі-жалюзі, що розглядаються як продукт ХХ століття, зазнали суттєвих змін протягом останніх десятиліть. Вони відійшли від простої ролі декоративних елементів до важливих конструктивних елементів міської інфраструктури. Зокрема їх розглядають як частину загального контексту архітектурного дизайну, а не просто як предмети масового та будівництва.

Інновації у технологіях виробництва та матеріалів дали поштовх до розвитку металевих парканів-жалюзі. Вони перетворилися з простих дерев’яних конструкцій на сучасні металеві вироби, що відрізняються високою стійкістю до корозії, ударів, вібрацій та інших дій.

Сучасні огорожі-жалюзі характеризуються високим рівнем дизайнерської свободи. Вони дають можливість зміни кута нахилу ламелей, що дозволяє регулювати рівень освітленості та конфіденційності. Це важлива особливість, оскільки вона збільшує гнучкість використання огорож у різних контекстах, забезпечуючи максимальне задоволення потреб користувачів.

Сучасна еволюція парканів-жалюзі

Спочатку 20 століття паркани-жалюзі були в основному дерев’яними і служили декоративною та приватизуючою функціями. Вони були дорогими для виробництва, особливо в порівнянні з простими штакетниками, тому їх використання було обмежене. Проте з появою нових технологій та матеріалів ситуація змінилася.

Поява металевих парканів-жалюзі

У середині 20 століття метал став дедалі популярнішим матеріалом для парканів. Завдяки своїй міцності та довговічності металеві паркани-жалюзі стали популярним вибором для комерційних об’єктів, таких як стоянки, промислові території та готелі. Ці паркани не лише створювали конфіденційність, а й захищали територію від небажаного доступу.

Пластикові паркани-жалюзі

З появою пластику в середині 20 століття з’явилася можливість виробництва доступніших парканів-жалюзі. Пластикові паркани-жалюзі стали популярними в житлових районах через їх доступність, міцність і легкість в установці. Вони також мали перевагу перед дерев’яними парканами, оскільки не потребували регулярного фарбування чи оздоблення.

Сучасні технології

Сьогодні інноваційні технології дозволяють виготовляти паркани-жалюзі з різних матеріалів, включаючи алюміній, сталеві сплави та композити. Такі матеріали дозволяють створювати паркани, що відповідають різним потребам споживачів – від високоміцних огорож безпеки до естетичних декоративних огорож. Ці паркани можуть бути оброблені так, щоб імітувати вид дерева, каменю або інших матеріалів, забезпечуючи при цьому більш високу міцність та корозійну стійкість.

Автоматизація

Сучасні паркани-жалюзі можуть бути оснащені системами автоматизації, що дозволяють відкривати та закривати їх віддалено. Це особливо корисно для комерційних приміщень, де необхідно регулювати доступ до території. Навіть для приватних будинків автоматизовані паркани-жалюзі можуть забезпечити зручність та додатковий рівень безпеки.

Екологічна відповідальність

Нарешті, важливим аспектом сучасного розвитку парканів-жалюзі є їх вплив на довкілля. Виробники все більше починають використовувати екологічно чисті матеріали та технології у виробництві огорож, що допомагає знизити їх вплив на довкілля.

Таким чином, сучасні паркани-жалюзі – це результат довгого шляху еволюції, що розпочався від простих дерев’яних конструкцій та призвів до сучасних високотехнологічних рішень. Вони не тільки забезпечують приватність та захист, а й служать важливою частиною дизайну ландшафту.

Як бачите, шлях від простих дерев’яних рамок з панелями до сучасних високотехнологічних огороджувальних конструкцій був непростим. Але сьогодні паркан-жалюзі – це вже цілком буденне, нехай й  досить надійна та функціональна, огорожа! На приватній території, чи навколо комерційного об’єкта вона буде виглядати просто чудово.