Oops! It appears that you have disabled your Javascript. In order for you to see this page as it is meant to appear, we ask that you please re-enable your Javascript!
Паркани-жалюзі: історія конструкції
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
0
Вересень 8, 2018
194  

Паркани-жалюзі: історія конструкції

Паркани-жалюзі, що  ще з недавна  вважалися екзотичними конструкціями, сьогодні виробляються багатьма компаніями і активно використовуються при впорядкуванні як приватних територій, так і комерційних об’єктів – житлових комплексів, стоянок, готелів, ТРЦ і т.д. При цьому з’явилися паркани-жалюзі досить давно – нехай і не в сучасному вигляді. Про історію таких конструкцій і про те, як вони еволюціонували, ми розповімо в нашій статті.

Жалюзі: поява конструкції

Жалюзі – це конструкція з окремих панелей, встановлених під кутом. Спочатку такі системи встановлювалися в вікнах, тому саме з вікнами пов’язані основні етапи розвитку:

Перші згадки про «віконницях з похилих пластин» зустрічаються в хроніках близькосхідних держав. Такі рамки використовувалися вже в 4-5 століттях нашої ери арабами і берберами – в жаркому кліматі жалюзі забезпечували вентиляцію приміщення, при цьому захищали кімнату від прямих сонячних променів, але не затінювали її повністю.

istoria-zabora

Приблизно в цей же час конструкції, аналогічні віконним жалюзі, стали використовувати і в якості огорож. Правда, виконували вони, скоріше, декоративну функцію: ставили легкі дерев’яні рамки і похилими планками , по периметру внутрішніх двориків  й  навколо клумб – тобто всюди, де була потрібна напівпрозора тінь.

Датою попадання конструкцій-жалюзі в Європу більшість істориків вважає 711 рік. Саме в цьому році почалося вторгнення арабів в Іспанії та разом з ними туди ж потрапило й багато «культурних артефактів». У всякому разі, ні в літописних, ні в графічних джерелах до цього часу жалюзі не згадуються.

  • Наступна важлива географічна віха в русі жалюзі по Європі – Франція. Вчені сперечаються про час появи таких конструкцій, але приблизно в 15 столітті слово jalousie вже використовувалося. Означало воно, до речі, «ревнощі» – тобто буквально «конструкція, яка не дозволяє зовні дивитися на жінку всередині будинку або двору» (простежуеться арабське коріння, адже не дарма там жалюзі застосовувалися для огородження гаремів та «жіночих половин» в будинках).
  • З Франції віконні жалюзі та огороджувальні конструкції такого типу поступово поширилися по Європі, а потім і за океан – в США. Так, вже в 60-х роках 18 століття в рекламних нотатках пропонували «пофарбовані в будь-який колір за вашим вибором нові жалюзі для вікон». Для виробництва огороджувальних конструкцій в США жалюзі майже не використовувалися – виключно в силу традицій.
  • Таким чином, на початок 20 століття склалася цілком певна картина: паркан-жалюзі виконував виключно декоративну функцію, а також використовувався для огородження територій, які потребують приватності. Його механічні характеристики і складність виготовлення (в порівнянні з простими Жердєва парканами та штахетниками) не дозволяли використовувати огорожі-жалюзі для захисту територій від проникнення.
  • Ситуація могла змінитися тільки зі зміною технологій, що й сталося. Як же змінювалися паркани-жалюзі протягом всієї історії їх існування, розповімо в нашому огляді.

Еволюція парканів-жалюзі

Паркан-жалюзі пройшов досить тривалу еволюцію, починаючи від стандартних дерев’яних конструкцій та  закінчуючи парканами-жалюзі в їх сучасному вигляді. Як же відбувалася ця еволюція?

Дерев’яні вироби

Найпершим матеріалом для виробництва парканів-жалюзі було дерево. Спочатку, в країнах Близького Сходу, такі огорожі виконували функцію забезпечення приватності  й регулювання мікроклімату. Відповідно:

  • Для виготовлення ламелей бралися легкі й рівні планки невеликої товщини.
  • Планки ретельно просушують щоб уникнути деформації.
  • Іноді вони оброблялися відкритим полум’ям, що замінювало просочення антисептиком.
  • На готовий виріб наносили  лак або фарбували.

В Європі почали застосовувати жалюзі  також для огородження територій (але все ж в основному – всередині ділянки). Тільки з середини 19 століття, а подекуди лише після Другої світової війни дерев’яні паркани-жалюзі почали використовувати в якості зовнішніх огорож. Ключовим питанням була безпека: дерев’яна конструкція відрізнялася великою складністю і трудомісткістю у виготовленні, а ось переваг по міцності перед стандартним штахетником або суцільним парканом з дощок у неї майже не було. Тому дерев’яні паркани-жалюзі встановлювали  (та продовжують встановлювати ) в основному на захищених територіях – в передмістях з благополучної криміногенною обстановкою, в котеджних селищах і т.д.

Металеві вироби

Важливою віхою в придбанні парканом-жалюзі сучасного вигляду стало створення в 1920 році верстати для профілювання  металу. Пристосування, створене американським інженером Генрі Палмером, дозволяло з мінімальними витратами  гнути тонколистовий метал:

  • Починаючи з 1930 років на верстатах Палмера стали виробляти металеві профілі, які використовувалися в тому числі й  для створення огорож.
  • В якості сировини використовувалася оцинкована сталь (патент французького хіміка Станісласа Сореля від 1836 року).
  • Такі панелі також використовувалися   для виготовлення парканів-жалюзі. Але популярністю вони не користувалися: навіть після фарбування складами для металу оцинковка виглядала не дуже привабливо, тому конструкції-жалюзі поступалися по попиту  звичайним панельним та  суцільним огорожам.

Вироби з полімерним покриттям

Наступним важливим етапом у розвитку технології стало нанесення на метал полімерного покриття:

  • Перші досліди в цьому напрямі велися вже в 30х роках 20 століття.
  • Починаючи з 1973 року в США й Європі починають активно використовувати технологію нанесення порошкового пігменту за допомогою фарбопультів. Спочатку фарбують вже профільовані вироби, а потім й  листовий метал до гнучкі.
  • До початку 21 століття асортимент полімерних покриттів для металопрофілю, що використовується у виробництві парканівжалюзі, розширюється: поряд з поліестером починають використовувати пластизол, пурал, ПВДФ та  аналоги.

Саме в кінці 20 століття на ринку з’являються сучасні паркани-жалюзі з металу. Вони об’єднують вже  звичні на сьогодні риси:

  • Секції огорожі збираються з окремих ламелей, встановлених під кутом та  забезпечують захист від сторонніх поглядів зі збереженням вентиляції й проникливості для світла.
  • Паркан збирається за модульним принципом:  каркас можуть пристосовуватися за розмірами й монтуватися на місці встановлення з використанням механічного кріплення (зварювання не обов’язкове).
  • В якості сировини для виробництва ламелей використовується оцинкована сталь з полімерним покриттям або алюмінієвий профіль, пофарбований із застосуванням порошкової технології.

На пострадянському просторі паркани-жалюзі почали використовуватися набагато пізніше, ніж в Європі або США:

  1. Приблизно з середини 90-х років деякі ентузіасти, а за ними і деревообробні підприємства починають копіювати зразки парканів-жалюзі з популярних журналів, присвячених ландшафтному  дизайну.
  2. Починаючи з нульових підприємства починають випуск профільованих металевих виробів з оцинкованого металу з полімерним покриттям. Приблизно 2003-2005 роки можна вважати датою появи металевих парканів-жалюзі на вітчизняному ринку.

Починаючи з 2010-2012 років популярність таких конструкцій стрімко зростає. Використання сучасного обладнання дозволяє підтримувати високі стандарти якості при виробництві парканів- жалюзі, а їх конструктивні особливості вигідно відрізняють такі системи від простіших огорож.

istoria-zabora

Популярність парканів-жалюзі зростає  в усьому світі. Не відстають також дизайнери. Так, відмінним прикладом впровадження технології було встановлення  в 2012 році архітектором Чіно Дзуккі колосального вертикального паркану -жалюзі навколо споруджуваного підземного тунелю Ведеджіо – Кассатаре, який мав з’єднати Лугано зі швидкісним шосе Мілан-Цюріх. Як і належить такій системі, паркан-жалюзі (правда, не горизонтальний, а вертикальний) надійно приховав будмайданчик від сторонніх очей. При цьому конструкція вийшла настільки вдалою, що після завершення будівництва її вирішили не демонтувати (нехай й на деякий час) – так паркан-жалюзі став туристичним об’єктом

Як бачите, шлях від простих дерев’яних рамок з панелями до сучасних високотехнологічних огороджувальних конструкцій був непростим. Але сьогодні парканжалюзі це вже цілком буденне, нехай й  досить надійна та функціональна, огорожа! На приватній території, чи навколо комерційного об’єкта вона буде виглядати просто чудово.

author
Anetzel
Об авторе:

Маркетолог предприятия “Мехбуд...

Подробнее