Паркани в Україні
Україна, яка історично зайняла позицію фронтира на кордоні двох цивілізацій, розвивалася під їх спільним впливом. Це актуально для всіх галузей, і архітектура теж входить в їх число. Такі архітектурні форми як паркани та огорожі в Україні досить типові для східної Європи – і все ж мають ряд відомих рис.
Які конструкції можна зустріти в різних регіонах України – розглянемо нижче.
Загальні тенденції
На формування стійких традицій у виборі парканів та огорож в Україні впливають такі чинники:
- Географічна неоднорідність території.
- Культурні відмінності.
- Порівняно невисокий (як мінімум, до останнього сторіччя) рівень урбанізації.
- Економічне розшарування населення.
Все це призводить до того, що навіть в межах одного населеного пункту різноманітність огороджувальних конструкцій буде дуже великим. Так що можна виділити лише загальні тенденції:
- По-перше, розвинена культура приватної власності привела до того, що огороджувальні конструкції використовуються в Україні майже повсюдно.
- З іншого боку, запит на приватність в країні невеликий, тому суцільні огорожі великої висоти використовуються або там, де це дійсно необхідно, або по особистим уподобанням власника.
Однаковість огорож в межах населеного пункту, характерне для Європи, у нас не прижилося. Тобто якщо в межах вулиці чи району ви бачите однакові паркани – то причини цього швидше носять об’єктивний характер (доступ до ресурсів, необхідність), ніж є даниною традиціям. - В одночвс традиціоналізм українцям властивий, тому від звичних конструкцій парканів та огорож вони відмовляються рідко. Цим, до речі, пояснюється популярність металевих огорож «під дерево»: так виходить поєднувати практичність з прагненням відповідати традиції.
Західні та північні регіони
На півночі, і в першу чергу на заході України на вибір захисної конструкції впливає два фактори:
- Велика кількість природних перешкод (коли частина одним краєм примикає до схилу гори або узліссі).
- Доступна (ні – гранично доступна!) Деревина.
В таких умовах зазвичай монтуються саме дерев’яні огорожі. Найпопулярнішим типом є жердєвий паркан невеликої висоти, з хорошою вентиляцією, але малим терміном служби. Втім, жердини у міру зносу просто замінюють новими.
Для західної частини України характерний ще один важливий фактор – культурний вплив Європи. Воно зумовлює в першу чергу вибір конструкцій огорож всередині міст: там дуже популярні паркани «під старовину»: цегляні або бетонні стовпи з заповненням кованими решітками.
А ось в невеликих містах і в сільській місцевості культурний вплив Європи виражається в прагненні встановити якомога більш сучасний та гарний паркан. І якщо ще років 15 назад критерієм заможності була огорожа з профнастилу, то сьогодні його місце зайняли панельні металеві огорожі. В одночас найбільш популярними є огорожі типу «Ранчо», копіючи жердієві огорожі,та паркани-жалюзі.
Південні регіони
Для південних регіонів (включаючи територію АРК) огородження всього і вся малохарактерні. Тому культура встановлення огорож почала проникати сюди досить пізно. Хоча є і винятки: в міській забудові приморських міст традиційно використовувалися паркани з глинобитноі цегли, саману, черепашнику та каменю.
При виборі сучасних огорож зазвичай враховуються такі чинники:
- Дефіцит деревини (велика частина дерева – привізна).
- Високе вітрове навантаження.
- Значні перепади температури.
- Висока вологість.
- У приморських регіонах – вплив солоного туману, який багаторазово підсилює та прискорює корозію.
Виходячи з цього популярністю користуються огорожі двох типів:
- Комбіновані паркани – цегляні / кам’яні стовпи з гратами.
- Панельні огорожі вентильованого типу («Ранчо», «Жалюзі»), при виробництві яких використовувалися надійні та довговічні полімерні покриття.
Іноді, до речі, такі огорожі виконують суто символічну функцію: їх роблять досить низькими тому огляд вони не закривають та проникненню на ділянку не перешкоджають.
Центральні та східні регіони
При виборі конструкції огорожі жителі центральних та східних регіонів керуються в першу чергу критерієм практичності. Тут важливими будуть такі історичні фактори:
- Дефіцит дерева (не такий, як в причорноморського степу, але все ж помітний – звідси і традиційна конструкція тину-тину, де замість дерева використовувалися молоді гілки верби).
- Розвинуте почуття приватної власності з супутнім прагненням відгородити «своє».
- Сукупний вплив заходу, Російської та Османської імперій в культурі.
Ще до недавнього часу найбільш поширеною конструкцій огорожі на цих територіях був або дерев’яний штахетник, або недорогий паркан із сітки-рябиці. Сьогодні їх поступово витісняють:
- Панельні бетонні паркани (найчастіше декоративні, з литого бетону, який може додатково фарбуватися).
- Паркани з профнастилу (поступово втрачають популярність, але все ж займають помітну нішу).
- Панельні металеві паркани – як суцільні, так і вентильовані
Об’єднує їх значна висота, міцність та довговічність: все-таки психологічний запит на безпеку власної території у жителів центрального, а тим більше східного регіону України дуже високий. Зі зрозумілих причин.
Висновок
Природно, все вищевикладене стосується огороджень, які встановлюють в Україні навколо приватних будинків, громадських будівель, іноді – навколо комерційних об’єктів. Що стосується виробничих підприємств та аналогічних територій, то тут пріоритетом стає безпека та надійність. Втім, навіть в цьому випадку сучасні огороджувальні конструкції з хорошими естетичними показниками (наприклад, суцільні панельні огорожі типу «Горизонт») залишаються затребуваними.